На початку повномасштабної війни, після перших артилерійських обстрілів Києва, роботи митця на прохання його родини перевезли до сховища у Франківську. З міркувань безпеки координатори евакуації не розголошували цього кейсу, як і багатьох інших. Наразі твори вивезли за кордон, щоб презентувати їх в європейських музеях. Першими роботи Тетянича побачать глядачі у Берліні та Лодзі.

Один із перших українських перформерів

Федір Тетянич — художник-авангардист та монументаліст, філософ і літератор. Активну мистецьку діяльність в Україні розпочав наприкінці 60-х років.

Одним із перших у СРСР він почав виступати як перформер. Під час вуличних акцій Федір вигукував привітання «Фрипулья», яке з часом стало псевдонімом митця. Однойменну назву отримало його філософсько-мистецьке вчення. У цій роботі автор розмірковував про зв’язок людини та світу як неподільного цілісного організму. Цю ж тему художник продовжував і у своїх інсталяціях та картинах. Він поєднував ідею естетичного вдосконалення простору з очищенням середовища від непотребу. Показово, що в його роботах є елементи різноманітних відходів — побутових та виробничих.

Публічно твори Тетянича почали презентувати в кінці 80-х. Паралельно з мистецькою діяльністю, художник працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. Виконував держзамовлення на оформлення публічних просторів. У 90-х та 2000-х як перформер Тетянич часто виступав на концертах альтернативної музики, ставши культовою фігурою для тодішнього покоління художньої та музичної сцени.

Після розпаду Радянського Союзу можливості заробляти як художник-монументаліст у митця вже не було. Він виживав, продаючи на ринку картоплю, вирощену на власній сільській ділянці. Однак до останніх днів не припиняв свою художню практику.

Як роботи Тетянича потрапили у Франківськ та куди поїдуть далі

До франківської галереї перевезли близько 70 творів. Евакуація відбувалась у перші тижні березня, один раз — зривалась. Вивезти роботи вдалося лише з другої спроби.  Евакуювати їх допомагав художник Нікіта Кадан. Саме він познайомив «Асортиментну» з родиною автора.

Нікіта Кадан, художник:

«Це був запит на допомогу від родини художника. Гігантський архів робіт, замкнений у парі невеликих кімнат в Києві під обстрілами. Роботи у вкрай поганому стані, перевезення ризиковане. Родина також не може рушити з місця, бо відповідає за твори. Я написав про ситуацію публічно й окремо запитав кількох музейних професіоналів із різних країн про можливість допомоги. Пропозицій у відповідь виявилося несподівано багато. І вони доволі логічним чином переросли у нову інтернаціональну зацікавленість Тетяничем як художнім явищем. Думаю, це лише початок хвилі.

Бо Тетянич — це якась абсолютно не досліджена планета, щось гігантське, інноваційне й однаковою мірою автентичне та релевантне у всесвітній циркуляції ідей — у свій час і зараз».

Богдан-Любомир Бублик-Тетянич, син Федора Тетянича, учасник мистецьких акцій та перформансів під егідою «Академії Дивотворчості»:

«Евакуація була для нас вимушеним, болючим кроком. Однак в той момент важливо було врятувати культурну спадщину, яка належить не лише Україні, але й всьому людству. Нинішні події перевернули все з ніг на голову. У нас (ред. у родини) було багато планів у напрямку популяризації та дослідження творчості Федора. Планувалися виставки на честь 80-річчя художника та ще кілька ідей, які тепер відкладаються через війну.

Звісно, хотілось би побачити роботи батька в провідних музеях та галереях світу. Тоді глядачі по всій планеті змогли б долучитись до його системи координат, до його мистецтва. У той же час Україна завжди була сакральним і центральним місцем у його філософії та світобаченні.

Тому головний центр творчості Федора Тетянича та його фундаментальні роботи мають бути саме тут».

Повномасштабна війна в Україні відкрила нам та всьому світу багато явищ української культури, які ми ризикували втратити назавжди. Спільними зусиллями «Асортиментної кімнати» та іноземних партнерів твори Тетянича, як і ще понад пів тисячі робіт вітчизняних художників та художниць, знайшли тимчасовий прихисток у Франківську. Невдовзі роботи Тетянича покажуть у Берліні, пізніше — в Лодзі.

Анна Потьомкіна, кураторка галереї «Асортиментна кімната»:

«Берлінські куратори запросили нас презентувати результати нашої резиденції для переміщених художників та художниць “Робоча кімната”. Водночас із цим нам запропонували виставити евакуйовані роботи Тетянича у сусідньому просторі, в Центрі сучасного мистецтва Берліна. Часу для підготовки було обмаль. Наша маленька команда працювала на повних оборотах. Відкриття обох виставок відбудеться 8 липня в Берліні, зі спільним вернісажем.

Федір Тетянич — важлива постать для українського мистецтва. Його роботи зроблені з природних елементів, тому з часом вони руйнуються. До масштабної війни цим творам так і не надали належної музеєфікації, тому архів Тетянича досі під загрозою зникнення. А сьогодні, під час війни, ця загроза є ще більшою. Тому ми як представники сфери мистецтва маємо захистити унікальні роботи художника і робимо для цього все можливе».

Ми також запитали франківського художника та куратора Анатолія Звіжинського про значення доробку Тетянича для української історії мистецтва:

«Своєю творчістю Фрипулья у найвідвертіший спосіб намагався продемонструвати зв’язок людини із всесвітом, з безмежністю, вічністю. Так у той чи інший спосіб робить майже кожен митець, але Тетянич втілював це прямолінійно. Його костюми, декорації, об’єкти були не про позаземні цивілізації, а про безмежну єдність всього матеріального, в тому числі думки, якщо ти homo sapiens».

Запити на евакуацію творів прийматимуть до кінця війни

Від початку повномасштабної війни франківська галерея «Асортиментна кімната» вже евакуювала з Києва близько 150 робіт від 15 сучасних українських художниць і художників з колекції Voloshyn Gallery. Протягом трьох місяців їх зберігали в Івано-Франківську. На початку літа твори вивезли за кордон для подальших виставок.

На сьогодні це єдина в Україні програма з евакуації мистецьких творів. Зараз у Франківську зберігається близько 450 робіт. Це твори українських митців 70-80-х років, а також наших сучасників. Серед робіт є зразки графіки, живопис, елементи великих інсталяцій та приклади декоративно-ужиткового мистецтва.

Галерея прийматиме запити на евакуацію робіт до завершення війни. Ініціативу підтримали німецькі партнери «Асортиментної» з MitOst e.V., а також програма екстреного порятунку культурної спадщини нідерландського Prince Claus Fund. Заявки за цим посиланням можуть подавати незалежні художники і художниці, локальні музеї, некомерційні галереї та самоорганізовані простори з усієї України.

Фото: Тарас Теліщак