Якщо дивитись на мистецький таймлайн Івано-Франківська, неможливо було б проігнорувати явище бієнале «Імпреза». Унікальна подія, що відбулась в 1989 році, змінила правила гри та заклала ґрунт для розвитку культурного середовища не лише міста, але й всього регіону та країни. Середовище «Імпрези» вирвало(ся) з радянського дискурсу, цензури й обмежень; це була потужна мистецька реакція на світ, який невідворотно змінювався — треба було лише трохи йому допомогти, зафіксувати, осмислити цей процес і передати далі.
post impreza зросла на цьому ґрунті. Але зіштовхнулась з новими питаннями:
І тут ми знову повертаємось до значення слів.
Сама назва «Імпреза» у різних інтерпретаціях може означати «враження», або ж «святкування». Інакше кажучи, post impreza — це те, що відбувається з нами та всім Івано-Франківськом після того, як завершується свято і починається щоденна робота.
Слово «пост» може означати як заперечення попереднього досвіду, так і відштовхування від нього. Ми стоїмо на плечах покоління «Імпрези» і хочемо триматись цієї тяглості, адже український культурний процес протягом своєї історії занадто часто втрачав зв’язки між поколіннями, будучи змушеним перевинаходити речі, які вже були проговореними та відкритими.
Ми дивимось у майбутнє лише тому, що можемо стояти на плечах тих, хто почав це майбутнє створювати.
Починаючи з 1989 року, Івано-Франківськ пройшов довгий шлях від закритого міста до міста, що стало новим домом для митців і мисткинь з різних регіонів країни — і всі вони залишають свій слід у місті та враження від нього — у своїй творчості.
post impreza стає цим мостом, який дозволяє нам рухатись з берега нашого минулого до берега, де втілюються плани та перспективи. Це лише одна з точок цього таймлайну, який постійно триває у часі. Майже як свято: варто завершитись одному, як час починати готуватися до наступного.
post impreza – видання, що фокусується на локальному мистецькому та культурному житті Івано-Франківська та регіону.
post impreza рефлексує та аналізує, знайомить з творами, процесами та постатями локального культурного процесу. Ми пишемо на актуальні теми та знайомимо з ретроспективними текстами, які публікувались раніше і сьогодні дозволяють краще зрозуміти умови, в яких формувалось культурне середовище Івано-Франківська.
Нас цікавить тяглість процесів місцевої мистецької історії. Ми розуміємо вплив бієнале «Імпреза» на культурне середовище міста та регіону, але не плануємо обмежуватись лише ним. post impreza – це можливість для переоцінки та переобліку того, що відбулось після «Імпрези».
Ми плануємо виявляти та аналізувати те, як змінювалась та змінюється мистецька сцена Франківщини – крізь революції, хвилі міграцій та крізь війну.
post impreza ставить за мету створити цифровий медіаархів, який дозволить зберегти напрацювання мистецького середовища і спростить знайомство з ним.
Художник, куратор. Народився в Івано-Франківську, отримав освіту мистецтвознавця в Українській Академії Мистецтв в Києві. Стипендіат Gaude Polonia (2007). Директор Центру сучасного мистецтва в Івано-Франківську (2013-2016). Куратор артпростору «Підземний перехід Ваґабундо». Експерт Українського культурного фонду (2019-2020).
Автор і куратор багатьох програм з сучасного мистецтва та виставок, які були втілені в Івано-Франківську. Засновник та ідеолог галереї «Маргінеси» Київ-Івано-Франківськ. Співредактор альманаху з проблем сучасного мистецтва «Кінець кінцем». Куратор останньої «Імпрези». Співавтор та упорядник збірки «Імпрезa. Міжнародна бієнале» та альманаху про франківське сучасне мистецтво «Перший відмінок».
Міждисциплінарна мисткиня та театральна режисерка. Народилась в Коломиї, навчалась культурології в Києво-Могилянській Академії та сценічним практикам в Мадриді та Брюсселі. Стипендіатка низки мистецьких резиденцій, в тому числі Екстер (2019), Gaude Polonia (2020), Akademie Schloss Solitude (2022).
Як перформерка брала участь в міжнародних фестивалях: Zurcher Teatr Spektakel (2015), Festival Belluard Bollwerk International (2015), Territori Festival (2016), GogolFest (2016-2017), ПарадФест (2017), Фестиваль молодих українських художників (2017), Чотири дні в дорозі (2018) та Bliscy Nieznajomi (2019).
Художник, куратор. Народився в Івано-Франківську, живе та працює в Києві. Навчався в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету (2005). Отримав стипендію польського Міністерства культури (2009, 2012). Переможець конкурсу МУХі (2012), лауреат Першої спеціальної Премії PinchukArtCentre у складі Відкритої групи (2013), переможець започаткованого Dymchuk Gallery «Open Call» для молодих українських художників (2017), номінант Премії PinchukArtCentre (2018).
Куратор Резиденції для художників в Івано-Франківську (2015) та Міжнародного фестивалю актуального мистецтва Porto Franko (2018).
Письменник та перекладач. Народився в Калуші, вчився в Києві в Києво-Могилянській Академії, живе в Івано-Франківську. Перекладає книжки, пише книжки і говорить про книжки. Пише у жанрах історичної прози та фентезі. Його останній роман «Дискордія» (2021) розказує про Станіславів часів Австрійської імперії.
Співтворець ютуб-каналу «Твоя підпільна гуманітарка». Досліджує теми культурної спадщини та поводження з її об’єктами.
Журналістка, поетка, редакторка спецпроєктів The Ukrainians, викладачка Університету Короля Данила. Киянка, яка переїхала в Івано-Франківськ. Окрім журналістської освіти, маю диплом релігієзнавиці. Пишу про культуру та допомагаю писати іншим.
Менеджер культурних та освітніх проєктів, соціокультурний антрополог та трішки історик. Співзасновник ГО «Не цькуй!». Народився у Вінниці, жив у різних містах України, та врешті, з Києва переїхав до Івано-Франківська. Цікавлюсь культурою пам’яті, урбаністикою та взаємозв’язком людина-місто в соціокультурному вимірі.
Комунікаційниця, піарниця, філологиня за фахом. Дівчина родом з Коломиї, яка живе у Львові. Люблю якісну журналістику, тож допомагаю розвивати її в Україні.
Тележурналістка та редакторка. Тримаю фокус професійної уваги на проєктах про нашу літературу та культуру. Сценаристка подкастів. Амбасадорка музеїв, особливо — українських. Івано-Франківськ став мені спершу несподіваним воєнним прихистком, а потім — заново віднайденим відчуттям дому.
Перекладачка, поетка, культурна менеджерка. Ініціаторка створення перекладацької групи VERBація та директорка Літературно-перекладацького фестивалю TRANSLATORIUM. Народилася у Хмельницькому, а в Івано-Франківськ переїхала з Києва. За збігом життєвих обставин і з цікавості до мистецтва значний шмат мого перекладацького доробку складають тексти про культуру й сучасне мистецтво.
Фотографка, журналістка, за освітою психологиня.Родом з Луцька, у Івано-Франківськ переїхала у розпал пандемії. Працює у жанрі документальної і концептуальної фотографії. Членкиня Організації жінок-фотографів України.
Журналістка, за фахом філологиня. Народилася в Черкасах, в дитинстві переїхала в Івано-Франківськ.
Співзаснувала та запустила низку організацій: громадську організацію Інша Освіта, простір в Карпатах Хата-Майстерня, франківську галерею Асортиментна кімната та агенцію продюсування освітніх та мистецьких проєктів proto produkciia. Народилась в Донецькій області, навчалась в Донецьку та Кайзерслаутерні, жила та працювала в Берліні. В 2017 знайшла свій дім в Івано-Франківську.
Експертка Українського культурного фонду (2021), з 2020 викладає в Дніпропетровському фаховому художньо-мистецькому коледжі культури, а з 2022 долучилась до Академічної ради культурології УКУ. В 2022 заснувала програму евакуації мистецьких робіт та долучилась до команди Музейного кризового центру.
Співзасновниця агенції продюсування освітніх та мистецьких проєктів proto produkciia, громадської організації Інша Освіта, простору Хата-Майстерня. Народилась в Криму, з 2014 року жила в Івано-Франківську, з 2018 – в Києві.
Продюсерка у сфері перформативного мистецтва (опера CHORNOBYLDORF, OPERA LINGUA). З 2020 викладає в Дніпропетровському фаховому художньо-мистецькому коледжі культури. Координаторка проєкту “Сила тут”, що реалізується за підтримки Європейської комісії.
Народилась в Миколаєві, вчилась у Львівській національній академії мистецтв та в Познанському університеті мистецтв за спеціальністю теорія та історія мистецтва. Живе та працює в Івано-Франківську.
З 2018 року є кураторкою галереї «Асортиментна кімната» де організувала близько 30 колективних та персональних виставкових проектів. Кураторка та координаторка низки програм резиденцій. У 2019-2021 курувала та продюсувала мистецьку програму для фестивалю електронної музики «Деталізація» в Івано-Франківську. Була продакшн менеджеркою проекту «Ревізіоністський синдром» у 2021.
Від початку повномасштабної війни, Анна координує програму евакуації мистецьких робіт в Україні, резиденцію для переміщених художників «Робоча кімната» (кураторка: Леся Хоменко), а також мистецьку програму для переміщених підлітків “Тіло місто” (спільно з Олею Поляк та Марією Агісян).
