Запропонувати анонс

Що треба знати про post impreza

КІНЕЦЬ СВЯТА, ПОЧАТОК РОБОТИ

Якщо дивитись на мистецький таймлайн Івано-Франківська, неможливо було б проігнорувати явище бієнале «Імпреза». Унікальна подія, що відбулась в 1989 році, змінила правила гри та заклала ґрунт для розвитку культурного середовища не лише міста, але й всього регіону та країни. Середовище «Імпрези» вирвало(ся) з радянського дискурсу, цензури й обмежень; це була потужна мистецька реакція на світ, який невідворотно змінювався — треба було лише трохи йому допомогти, зафіксувати, осмислити цей процес і передати далі.

 

post impreza зросла на цьому ґрунті. Але зіштовхнулась з новими питаннями:

Якщо ми більше не маємо заперечувати модерну добу, чи потрібно зважати на постмодерну?
Якщо ми говоримо про тяглість процесів, то чому говоримо про них через «пост»?
Якщо ми починаємо власну історію, то чому спираємось на «Імпрезу»?
Врешті-решт, якщо ми хочемо дивитись на перспективи нових мистецьких процесів, які відбуваються в Івано-Франківську тут і тепер, чому ми досі обертаємось назад?

І тут ми знову повертаємось до значення слів.

Сама назва «Імпреза» у різних інтерпретаціях може означати «враження», або ж «святкування». Інакше кажучи, post impreza — це те, що відбувається з нами та всім Івано-Франківськом після того, як завершується свято і починається щоденна робота.

Слово «пост» може означати як заперечення попереднього досвіду, так і відштовхування від нього. Ми стоїмо на плечах покоління «Імпрези» і хочемо триматись цієї тяглості, адже український культурний процес протягом своєї історії занадто часто втрачав зв’язки між поколіннями, будучи змушеним перевинаходити речі, які вже були проговореними та відкритими.

Ми дивимось у майбутнє лише тому, що можемо стояти на плечах тих, хто почав це майбутнє створювати.

Починаючи з 1989 року, Івано-Франківськ пройшов довгий шлях від закритого міста до міста, що стало новим домом для митців і мисткинь з різних регіонів країни — і всі вони залишають свій слід у місті та враження від нього — у своїй творчості.

post impreza стає цим мостом, який дозволяє нам рухатись з берега нашого минулого до берега, де втілюються плани та перспективи. Це лише одна з точок цього таймлайну, який постійно триває у часі. Майже як свято: варто завершитись одному, як час починати готуватися до наступного.

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА

post impreza – видання, що фокусується на локальному мистецькому та культурному житті Івано-Франківська та регіону.

post impreza рефлексує та аналізує, знайомить з творами, процесами та постатями локального культурного процесу. Ми пишемо на актуальні теми та знайомимо з ретроспективними текстами, які публікувались раніше і сьогодні дозволяють краще зрозуміти умови, в яких формувалось культурне середовище Івано-Франківська.

Нас цікавить тяглість процесів місцевої мистецької історії. Ми розуміємо вплив бієнале «Імпреза» на культурне середовище міста та регіону, але не плануємо обмежуватись лише ним. post impreza – це можливість для переоцінки та переобліку того, що відбулось після «Імпрези».

Ми плануємо виявляти та аналізувати те, як змінювалась та змінюється мистецька сцена Франківщини – крізь революції, хвилі міграцій та крізь війну.

post impreza ставить за мету створити цифровий медіаархів, який дозволить зберегти напрацювання мистецького середовища і спростить знайомство з ним.

Задачі видання

створити простір для вільної та критичної рефлексії про мистецький процес в Івано-Франківську;

збирати та архівувати історію мистецтва, яке розвивалось та продовжує розвиватись в Івано-Франківську;

запропонувати модель децентралізованого способу говорити про мистецтво в Україн

Правила видання

критичність до об'єкта мистецтва поєднується у наших текстах з повагою до його творця;

видання не може використовуватись як майданчик для просування чи самопрезентації єдиної точки зору, це простір для різності, яка може жити разом та якій цікаво разом;

проєкт відкритий до кооперації та співтворення спеціальних комерційних та не комерційних проєктів, проте вони не можуть бути основним наповненням видання;

читачі видання можуть пропонувати до публікації анонси подій, а також теми для матеріалів, але рішення про публікацію залишається за куратор(к)ами та редакцією.

КУРАТОРСЬКА ГРУПА
Анатолій Звіжинський
Анатолій Звіжинський

Художник, куратор. Народився в Івано-Франківську, отримав освіту мистецтвознавця в Українській Академії Мистецтв в Києві. Стипендіат Gaude Polonia (2007). Директор Центру сучасного мистецтва в Івано-Франківську (2013-2016). Куратор артпростору «Підземний перехід Ваґабундо». Експерт Українського культурного фонду (2019-2020).

Автор і куратор багатьох програм з сучасного мистецтва та виставок, які були втілені в Івано-Франківську. Засновник та ідеолог галереї «Маргінеси» Київ-Івано-Франківськ. Співредактор альманаху з проблем сучасного мистецтва «Кінець кінцем». Куратор останньої «Імпрези». Співавтор та упорядник збірки «Імпрезa. Міжнародна бієнале» та альманаху про франківське сучасне мистецтво «Перший відмінок».

Надія Парфан
Надія Парфан

Кінорежисерка, кураторка культурних проєктів, засновниця українського онлайн-кінотеатру Takflix.com. Режисерка документального фільму про Франківськ «Співає Іванофранківськтеплокомуненерго» (2019).

Народилась в Івано-Франківську, вчилась, живе та працює в Києві. Співзасновниця фестивалю «86» (2015-17) в Славутичі. Членкиня Української кіноакадемії.

Вікторія Миронюк
Вікторія Миронюк

Міждисциплінарна мисткиня та театральна режисерка. Народилась в Коломиї, навчалась культурології в Києво-Могилянській Академії та сценічним практикам в Мадриді та Брюсселі. Стипендіатка низки мистецьких резиденцій, в тому числі Екстер (2019), Gaude Polonia (2020), Akademie Schloss Solitude (2022).

Як перформерка брала участь в міжнародних фестивалях: Zurcher Teatr Spektakel (2015), Festival Belluard Bollwerk International (2015), Territori Festival (2016), GogolFest (2016-2017), ПарадФест (2017), Фестиваль молодих українських художників (2017), Чотири дні в дорозі (2018) та Bliscy Nieznajomi (2019).

Євген Самборський
Євген Самборський

Художник, куратор. Народився в Івано-Франківську, живе та працює в Києві. Навчався в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету (2005). Отримав стипендію польського Міністерства культури (2009, 2012). Переможець конкурсу МУХі (2012), лауреат Першої спеціальної Премії PinchukArtCentre у складі Відкритої групи (2013), переможець започаткованого Dymchuk Gallery «Open Call» для молодих українських художників (2017), номінант Премії PinchukArtCentre (2018).

Куратор Резиденції для художників в Івано-Франківську (2015) та Міжнародного фестивалю актуального мистецтва Porto Franko (2018).

Остап Українець
Остап Українець

Письменник та перекладач. Народився в Калуші, вчився в Києві в Києво-Могилянській Академії, живе в Івано-Франківську. Перекладає книжки, пише книжки і говорить про книжки. Пише у жанрах історичної прози та фентезі. Його останній роман «Дискордія» (2021) розказує про Станіславів часів Австрійської імперії.

Співтворець ютуб-каналу «Твоя підпільна гуманітарка». Досліджує теми культурної спадщини та поводження з її об’єктами.

РЕДАКЦІЯ
Ольга Перехрест

Ольга Перехрест

редакторка

Журналістка, поетка, редакторка спецпроєктів The Ukrainians, викладачка Університету Короля Данила. Киянка, яка переїхала в Івано-Франківськ. Окрім журналістської освіти, маю диплом релігієзнавиці. Пишу про культуру та допомагаю писати іншим.

Євген Бойко

Євген Бойко

операційний менеджер

Менеджер культурних та освітніх проєктів, соціокультурний антрополог та трішки історик. Співзасновник ГО «Не цькуй!». Народився у Вінниці, жив у різних містах України, та врешті, з Києва переїхав до Івано-Франківська. Цікавлюсь культурою пам’яті, урбаністикою та взаємозв’язком людина-місто в соціокультурному вимірі.

Олеся Кіцанюк

Олеся Кіцанюк

SMM-менеджерка

Комунікаційниця, піарниця, філологиня за фахом. Дівчина родом з Коломиї, яка живе у Львові. Люблю якісну журналістику, тож допомагаю розвивати її в Україні.

Яна Супоровська

Яна Супоровська

коректорка

Тележурналістка та редакторка. Тримаю фокус професійної уваги на проєктах про нашу літературу та культуру. Сценаристка подкастів. Амбасадорка музеїв, особливо — українських. Івано-Франківськ став мені спершу несподіваним воєнним прихистком, а потім — заново віднайденим відчуттям дому.

Таня Родіонова

Таня Родіонова

перекладачка

Перекладачка, поетка, культурна менеджерка. Ініціаторка створення перекладацької групи VERBація та директорка Літературно-перекладацького фестивалю TRANSLATORIUM. Народилася у Хмельницькому, а в Івано-Франківськ переїхала з Києва. За збігом життєвих обставин і з цікавості до мистецтва значний шмат мого перекладацького доробку складають тексти про культуру й сучасне мистецтво.

Альона Каравай

Альона Каравай

Співзаснувала та запустила низку організацій: громадську організацію Інша Освіта, простір в Карпатах Хата-Майстерня, франківську галерею Асортиментна кімната та агенцію продюсування освітніх та мистецьких проєктів proto produkciia. Народилась в Донецькій області, навчалась в Донецьку та Кайзерслаутерні, жила та працювала в Берліні. В 2017 знайшла свій дім в Івано-Франківську.

Експертка Українського культурного фонду (2021), з 2020 викладає в Дніпропетровському фаховому художньо-мистецькому коледжі культури, а з 2022 долучилась до Академічної ради культурології УКУ. В 2022 заснувала програму евакуації мистецьких робіт та долучилась до команди Музейного кризового центру.

Оля Дятел

Оля Дятел

Співзасновниця агенції продюсування освітніх та мистецьких проєктів proto produkciia, громадської організації Інша Освіта, простору Хата-Майстерня. Народилась в Криму, з 2014 року жила в Івано-Франківську, з 2018 – в Києві.

Продюсерка у сфері перформативного мистецтва (опера CHORNOBYLDORF, OPERA LINGUA). З 2020 викладає в Дніпропетровському фаховому художньо-мистецькому коледжі культури. Координаторка проєкту “Сила тут”, що реалізується за підтримки Європейської комісії.

Аня Потьомкіна

Аня Потьомкіна

Народилась в Миколаєві, вчилась у Львівській національній академії мистецтв та в Познанському університеті мистецтв за спеціальністю теорія та історія мистецтва. Живе та працює в Івано-Франківську.

З 2018 року є кураторкою галереї «Асортиментна кімната» де організувала близько 30 колективних та персональних виставкових проектів. Кураторка та координаторка низки програм резиденцій. У 2019-2021 курувала та продюсувала мистецьку програму для фестивалю електронної музики «Деталізація» в Івано-Франківську. Була продакшн менеджеркою проекту «Ревізіоністський синдром» у 2021.

Від початку повномасштабної війни, Анна координує програму евакуації мистецьких робіт в Україні, резиденцію для переміщених художників «Робоча кімната» (кураторка: Леся Хоменко), а також мистецьку програму для переміщених підлітків “Тіло місто” (спільно з Олею Поляк та Марією Агісян).

Партнери
За підтримки
Співпраця

      Підписатись на post impreza