Темою польсько-української виставки є «Тиша» як багатовимірне явище, яке можна розглядати в різних контекстах. Поняттю тиші можна надавати багато значень і тлумачити його як буквально, так і метафорично. Таку безліч інтерпретацій можна знайти на представлених фотографіях.
Деякі фотографії інтерпретують концепцію тиші у зв’язку з природою та тишею, яку ми «чуємо» в статичному пейзажі. Тиша також може передбачати споглядання в різних середовищах, включаючи природу. Ми також знайдемо фотографії, які згадують про тишу, яка панує серед людей, про відсутність розуміння. Мабуть, найбільш зворушлива тиша – та, що залишається після людини. Серед фотографій, які так інтерпретують тему, ми знайдемо місця, створені та покинуті людиною, посилання на смерть і колективну травму, а також сліди, які залишила людина після смерті. Тиша залишається там, де нам не вистачає слів або де слова просто непотрібні.
Тиша – це явище, яке, залежно від контексту, може сприйматися як щось позитивне, необхідне для духовного розвитку, або щось негативне, пов’язане з відчуженістю чи порожнечею. Неоднозначність цієї концепції надихнула фотографів і призвела до виставки, яка стала далеко не одноманітною. Ми представляємо роботи 16 фотографів з України (13 з яких є учасниками Народного фотоклубу «Колумб» з Тисмениці) та 18 фотографів Жешівського Фотографічного Товариства і, дивлячись на трактування теми, важко не скластися враженню, що в «тиші» українських авторів набагато більше тривоги. Сподіваємося, що сфотографована «тиша» стане зоною для роздумів і інтерпретацій також для відвідувачів виставки.