Ця документальна вистава не про те, щоб знову занурювати в біль. Ми пропонуємо альтернативний спосіб проживання реальності, щоб досвід війни не нищив, а ставав основою для руху далі.

Є важке і світле поруч, є тиша й розмови, сльози та сміх. Є спогади довоєнного часу, є війна, є те, що допомагає витримувати її: кохання, мрії, гумор. Саме так формується стійкість – не через ігнорування, а через прийняття дуальності: поруч із втратою продовжує існувати життя.

Вистава веде шляхом активної присутності, який стає основою для усвідомленого руху далі. Це частина нашого нового спільного досвіду тут і зараз. Приходьте та дайте цій розмові місце в своєму сприйнятті. Квитки за посиланням.