«До безтями»

Розуміння глибинних підвалин нашого життя не завжди народжується у спокої і впевненості.

Іноді його колискою стають самотність та безпорадність.

У нашій прем’єрній виставі “До безтями” ми спробували заглянути до такої “колиски”.

Відчути біль та відчай тих, хто потрапив у пастку всепоглинаючого кохання.
Нам допомагає в цьому геній Івана Яковича Франка, чий сценічний етюд “Чи вдуріла?” розповідає про межовий досвід самотньої і безпорадної, яка жила в Галичині багато десятиліть тому.

Приходьте на виставу, долучіться до знавців межового досвіду.

Приходьте, якщо хочете побачити як це: бути самотньою, та вірити у свою особливість, силу своїх почуттів, аж до самозречення. Бути відкинутою, утім кохати до безтями…