Стан тотальної мобілізації вимагає постійного оновлення суспільних та індивідуальних ресурсів. Цей стан народжує особливу конвенційну мову. Ця логіка не визнає різних рівнів можливостей та заперечує стан втоми. А якщо між конвенційним дискурсом мобілізації та публічною (й приватною) емоцією втоми виникає розрив, це призводить до самоцензури, ерозії громадянської солідарності та кризи мотивації. Остання, на відміну від інших ресурсів, поновлюється найскладніше.

Примусовий рух цвяхів, які залишають на папері механічні сліди тертя, попіл та іржу, ніби фіксують згасання енергії соціальної мобілізації. Кінетична інсталяція митця Васі Дмитрика «Опалювальний сезон» моделює умови лабораторного спостереження за соціальними емоціями в діапазоні «мобілізація — апатія».

Зібрані цвяхи під час експлуатації печі в майстерні автора постають матеріальним свідком блекаутної одеської зими 2022-2023 років. Втративши свою первинну функцію, цвяхи деформовані, покрилися іржею та пічною сажею. Створений для проєкту «трасограф» складається з системи рухливих магнітів, яка приводить в рух масу цвяхів на поверхні планшета, що залишають на змінних аркушах паперу механічні сліди тертя та властивих пігментів. Кожний наступний сет роботи кінетичної інсталяції залишає на папері менш виражені сліди іржі та сажі. Аркуші зі слідами сету діяльності «трасографу» також експонуються та є частиною виставки. Щоденне збільшення в інсталяції «трасограм» демонструє градієнт вираженості слідів від руху знайдених об’єктів.

Вася Дмитрик (1991, Підпечери Івано-Франківської області). Працює із кінетичною скульптурою, знайденими обʼєктами, просторовими інсталяціями та ландшафтною скульптурою. Член мистецької спільноти СРЗ-2. В своїй практиці звертається до індустріальних систем та їх взаємодії із природним середовищем, в межах якої створюються нові узгоджені звʼязки між ними. Живе та працює в Одесі.

Категорії проєкту: гетеротопія, динамічна експозиція, знайдені об’єкти, кінетична інсталяція, механічна солідарність, слід, фротаж