Ця інтерпретація твору Леопольда фон Захер-Мазоха «Венера в хутрі» прагне звернути увагу глядачів на самих себе і на те, що є між рядками, написаними автором. Відійти від численних  стереотипів про феномен людської сексуальності, про мазохізм як ваду, про норми і табу. І може, зрозуміти, що певною мірою кожен та кожна були героями цього роману.  У виставі ви побачите продовження деяких казок, дізнаєтесь, про що йдеться після фрази: 

« … і жили вони довго і щасливо». Зауважимо: для нас  важливо –   чи щасливо? 

У виставі ми порушуємо теми співзалежності, розтавання, порожнечі від втрати та нездатності чути один одного і розуміти справжнього себе.

На прикладі Северина ми вивчаємо травматичний вплив, який він отримав після розставання із Вандою. Головний герой не може пережити біль втрати і потрапляє у витворений, вигаданий світ, світ болю, котрий руйнує, але  на його думку  – зцілює. Щоб захиститися від порожнечі, яку принесла втрата коханої, він готовий терпіти біль.  І зцілитися.