10 Лют 2023, 15:00
Центр сучасного мистецтва, вул. Марійки Підгірянки, 23, м. Івано-Франківськ
Центр сучасного мистецтва, вул. Марійки Підгірянки, 23, м. Івано-Франківськ
«Дерево великої висоти,що стоїть посеред землі»
Виставка Поліни Щербини
Поліна Щербина – художниця, живе та працює у Києві.Закінчила Національну академію мистецтва і архітектури НАОМА, майстерню храмового живопису та храмової культури.
У своїй художній діяльності Поліна працює над розширенням поняття і сприйняття живопису, який вона позиціонує як об’єкт.
Її двосторонні живописні твори виростають в інсталяції, що включають відео та аудіо як додатковий елемент просторово-аудіального сприйняття роботи.
У своїй мистецькій практиці мисткиня працює з усвідомленням тілесності через антианатомію, вона бачить тілесність у природі розкриває її крізь форму дерева, та розглядає фігуру людини в колі атропологічних проблем.
У своїй художній діяльності Поліна працює над розширенням поняття і сприйняття живопису, який вона позиціонує як об’єкт.
Її двосторонні живописні твори виростають в інсталяції, що включають відео та аудіо як додатковий елемент просторово-аудіального сприйняття роботи.
У своїй мистецькій практиці мисткиня працює з усвідомленням тілесності через антианатомію, вона бачить тілесність у природі розкриває її крізь форму дерева, та розглядає фігуру людини в колі атропологічних проблем.
Проєкт «Дерево великої висоти,що стоїть посеред землі» наповнений роздумами про тіло війни, про людину як частину природи і війну, яка знищує все навколо, про «злочин проти життя людини», як про «злочин проти самої природи». Чорні плями уособлюють вигорілі дні війни на нашому мирному житті, плями поглинають життєвий простір, спогади про минуле та плани на майбутнє. У цій вібруючій чорноті з’являється образ ворога. Я розмірковую про те хто він, як виглядає, чи це взагалі людина? У 2014 році в «українському фольклорі з’явилось народно-лайливе визначення ворога – «нелюд-свинопес». Запозичивши, я використовую його в своїй системі образів.
Однак на противагу темряві я знаходжу образ світла. «Життя, що виростає з людини, з її рук звиваються в небо гілки, її ноги пускають коріння в землю». Це метафора про минуле і майбутнє, про коріння і гілки дерева, як віддзеркалення пращурів та нащадків, я міркую про зв’язок людського життя з природою».
Однак на противагу темряві я знаходжу образ світла. «Життя, що виростає з людини, з її рук звиваються в небо гілки, її ноги пускають коріння в землю». Це метафора про минуле і майбутнє, про коріння і гілки дерева, як віддзеркалення пращурів та нащадків, я міркую про зв’язок людського життя з природою».
Насіння, паростки, дерево – це відродження, це тіло, яке зростає з природи, а потім знову повертається до неї.
Баталія з деревом що проростає нізвідки – це образ боротьби за свободу, супротив ірраціональному злу.
Це зрубані гілки дерева, що стоїть посеред землі, які все одно проростуть, наступної весни.
Баталія з деревом що проростає нізвідки – це образ боротьби за свободу, супротив ірраціональному злу.
Це зрубані гілки дерева, що стоїть посеред землі, які все одно проростуть, наступної весни.
