Велика виставка робіт Руслана Ганущака, який чергував приціл автомата з візиром камери, відкриється, на жаль, без нього, але у день його 55-річчя – 14 квітня.
В нашому сприйнятті це експозиція про всюдисутність героя, його поклик, неспокій і пристрільний фокус завжди озброєного погляду, і про піднесення й заглиблення: свіже дихання гір і задушливий гар фронту. Перше давало йому життя, друге відняло.
Все тут без гри, гриму і зайвостей. У воїна в зоні ризику часу, вільного від гарячих питань, не залишається. Як у води, яка закипає, нема гризонту: він, повагавшись, завихрюється і бурлить.