Протягом століть оголена натура (ню) одна із найпривабливіших і суперечливих тем мистецтва, що не старіє. Ця тема є однією з головних, які надихають художників. В жанрі nu митці говорять про красу людини мовою тіла, візуальною мовою форми, де тіло є головним носієм образу, смислу. Жанр існує століттями і кожна епоха розмовляє через нього про своє розуміння краси.

Останні десятиліття навчають нас бачити не «ідеал», а звичайну людину, і це найбільший зсув у темі оголеності. У центрі уваги — інклюзивність, різні типи тіл і право на власний голос, який не потребує виправдань. Митці залишають у своїх творах «досвід і сліди життя» як частину краси.

Саме в такому змішуванні суперечливих тенденцій сучасному художнику, який прагне створити “свою” оголену натуру, доводиться шукати своє місце, покладаючись на свою творчу волю та несвідомі імпульси. Так тіло стає автономною художньою цінністю, видимою метафорою, ключем до сприйняття якого завжди буде контекст, увага до пластики, простору.

Концепція оголеності представлена на нашій виставці відображає світоглядний ідеал, пов’язаними із класичною естетикою людського тіла. Розмова про людину і її видиме тіло постає перед глядачем у різних іпостасях і видах мистецтва: живописі, графіці, текстилі, скульптурі, з реалістичним та декоративним підходами, через мистецтво абстракції чи фігуративність.