Саме з дверей починається знайомство з кожним будинком. Вони відкривають нам історію, внутрішній світ міста — з його мешканцями, традиціями, ремеслами, таємницями. Чим живе Франківськ? Зазирніть за стару браму і вам відкриється його душа.
Красиві дерев’яні та металеві двері — справжні старожили та свідки історії міста. Вони чимало бачили та могли б багато розповісти. Лише уявіть, скільки людей проходили крізь них, торкались старої латунної клямки, скільки подій відбувалось перед ними.
Двері й справді стали віднайденим символом міста, адже завдяки громадській ініціативі зі збереження архітектурної спадщини «Франківськ Який Треба Берегти» вдалося врятувати вже кількадесят цих старовинних красунчиків.
Тому, як колись давні брами Станиславівської фортеці відмикались всім людям з добрими намірами, так і ми, сучасні містяни, гостинно відчиняємо двері нашим гостям.
Грушевського, 38
Сценаристи з Голлівуду не вигадали б такої історії. Якось хлопець з Харкова вирішив своїй дівчині, яка родом з Франківська, подарувати відреставровані двері. І коли в Україні почалася повномасштабна війна, він все одно не відмовився від цієї ідеї, додавши, що тепер має «ще один стимул їх врятувати, бо так зможе місту, яке під час війни прийняло багато його земляків-харків’ян, віддячити за гостинність».
Натхненні цим вчинком, мешканці будинку одразу почали ремонтувати під’їзд.
Вітраж у дверях на Грушевського, 38
Грушевського, 42
На вулиці Грушевського є чимало відреставрованих дверей. Цей розкішний вхід в будинок №42 влаштував сюрприз реставраторам. Виявилось, під численними шарами радянської фарби та наглухо прикрученими листами фанери на дверях з плавними вигинами та незвичною опуклою фрамугою (верхньою горизонтальною частиною дверей) ховались вставки з латуні. Частину з них вдалось відреставрувати, частину — відновити. А віднайдений автентичний чорний колір додає елегантності й нагадує вечірнє вбрання до святкового дійства, ще й з золотими прикрасами — латунними розетками. Здається, ніби ось-ось закрученими сходами легкою ходою спуститься панянка, пробіжить, цокаючи підборами, старовинною метлаською плиткою, а надворі на неї вже чекає карета.
Суд на Грюнвальдській, 11
Дивишся на відреставровані двері — і відчуваєш естетичну насолоду. Та для подібного результату, зокрема з цими дверима, знадобилися щире бажання врятувати такий зразок мистецтва й цілих три місяці роботи в столярній майстерні та кузні.
За цей час усунули щілини й тріщини; відновили автентичний колір кованих елементів; пластиковий герб на фрамузі замінили на спеціально вирізьблений дерев’яний; зберегли автентичну фурнітуру: масивну ручку при вході, петлі, а також латунні ручки на внутрішніх віконечках. Останні є цікавинкою: раніше в старих будинках їх використовували для провітрювання під’їздів. Древній термометр також отримав дерев’яну основу під колір дверей (попередня була з фанери та пластику). Задля безпеки, на прохання працівників засклення бічних стулок проглядається менше, центральні ж — зробили прозорими.
Ще один важливий момент: кілька місяців тому на сходах облаштували підіймач для людей на кріслах колісних, а напрямок відкриття дверей також підлаштували під цю потребу.
Профінансував цю реставраційну пригоду Івано-Франківський апеляційний суд. І за їхніми дверима можна зустріти ще багато справжніх скарбів: розкішні автентичні вітражі, плитку, сходи, ліпнину, столярку.
Дитяча художня школа на Павлика, 17
Дорослі мають оточувати дітей всім найкращим — красивим, розумним, змістовним, добрим. Тим паче якщо мова йде про художню школу, що покликана розвивати естетичний смак і любов до прекрасного. Звісно, такому закладу дерев’яні двері пасують більше, аніж пластикові. Та на жаль, кілька років саме пластикові зустрічали дітей щодня, поки рідні двері лежали на горищі.
Коли ми дізнались про це і взяли двері на реставрацію, то відчули, що вони мають особливо надихати. Тож, окрім реставраційних робіт, вдалося втілити ще один творчий задум: на дашку між дверима та вікном (на ньому зображена назва навчального закладу, а по кутиках причаїлись кольорові скельця) з’явився натюрморт, подібні якому малюють в художніх школах.
Так над дверима оселились спеціально виготовлені глиняні глечики з олівцями та пензлями та гілочка з зеленими листочками.
Курбаса, 5, 7, 9
На найдовшому фасаді у Франківську красується аж три пари старовинних дверей. Як їх не відреставрувати?
З будинку №5 у 2016-му році, власне, й почалась діяльність ініціативи. Це були наші перші врятовані двері. За три роки привели до ладу і сусідні. Всі троє дверей — однакові. Є лише кілька дрібних відмінностей: різні квіти на відновлених вітражах, а треті двері — вищі за перші на 70 см.
В деяких квартирах досі можна побачити старі печі, викладені кольоровими кахлями, щитовий паркет з різних порід дерева — справжнє багатство, яке в жодному разі не варто викидати чи замінювати. Адже кожна така деталь — збережені паркет, пічка, латунна ручка на тафльованих міжкімнатних дверях, ліпнина на стелі — це додаткова цінність.
Центральний корпус медичного університету на Галицькій, 2
Від жовтня 2021 року весільне фото на фоні цих розкішних дверей, мабуть, буде у кожному сімейному фотоальбомі франківців. Такі урочисті двері вдалося відновити завдяки збереженим старим фото, адже останні років 60 на їхньому місці стояли пласкі коричневі металеві. Куди зникли автентичні, ми вже не дізнаємось. Але ці відновлені — точно стали окрасою і будівлі 1894 року, і пішохідної вулички в середмісті.
Якщо опинитись біля цих дверей у сонячну погоду, видно, як красиво сонячне проміння утворює на стінах за дверима сонячних зайчиків: це все магія фацетованого скла.
Так в житті буває, що життєрадісне і трагічне — часто поруч. Двоє столярів, які працювали над цими дверима, загинули у війні Росії проти України. Їхній подвиг в бою і відновлені двері — гідні сліди в історії, яку ми пам’ятаємо.
