26 квітня в Івано-Франківську відкривається чесько-український театральний «Фестиваль взаємності». У програмі — вистави чеських театрів, музичний концерт, показ короткометражного фільму та майстерні для дітей і дорослих. Партнером і місцем проведення фестивалю є Франківський драмтеатр. Розповідаємо, що можна побачити на фестивалі.
Квитки на вистави фестивалю можна придбати за посиланням
З виставами до України на «Фестиваль взаємності» приїхали чотири чеські колективи: «Лішень» з Брно — театр, який працює з тінями, ляльками й масками; у фокусі брненського театру «Фесте» і театрального колективу «Тепер, вдих і лети» з Праги — жанр напівдокументального й документального театру; празькі перформерки Дебора Штисова й Марія Анна Вацлавек Крушинова в своїй мистецькій практиці досліджують взаємодію тіла й простору.
Режисер Давід Зелінка з колективу «Тепер, вдих і лети» — головний організатор фестивалю — придумав його як платформу для спілкування чеських і українських митців та глядачів і сподівається, що нові знайомства в майбутньому переростуть у спільні проєкти не лише у сфері театру. Цьогоріч фестиваль відбувається в п’яти містах: Рівному, Житомирі, Чернігові, Києві та Івано-Франківську.
Що відвідати на фестивалі в Івано-Франківську:
26 квітня, п’ятниця, 18:00 — «Савітрі», режисерка: Павла Домбровська
Постановка театру «Лішень» з Брно, яка відкриє фестиваль у Івано-Франківську — це давня індійська легенда про принцесу Савітрі, що рятує свого чоловіка від смерті. «Савітрі» — вистава театру тіней. Делікатною роботою зі світлом та використанням унікальних музичних інструментів режисерка прагне зацікавити не лише маленьких глядачів, а й дорослих. Історія принцеси Савітрі показує незламність людини й силу кохання, а сучасність укотре ставить питання: чи є щось у житті людини важливішим за це?
27 та 28 квітня, субота й неділя — «Сліди людської присутності»
Людина проводить більшість часу в замкненому просторі. Якісь простори ми знаємо краще, інші — гірше, та чи часто ми досліджуємо матеріали, текстури й поверхні місць, у яких зазвичай проводимо час? На що в минулому й сучасності якогось простору можуть натякнути побачені й відчуті сліди? І що можна зробити, щоб відчувати себе в певному місці краще (чи гірше)? На ці та інші запитання празькі мисткині Дебора Штисова й Марія Анна Вацлавек Крушинова пропонують пошукати відповіді разом.
Вхід на майстерню (27 квітня, 12:00) й перформанси (28 квітня, 14:00 та 16:00) вільний за обов’язкової реєстрації
27 квітня, субота, 14:00 — «Мініатюри»
Три авторські етюди від празької команди «Тепер, вдих і лети». «Костянтин» Капітоліни Колобової — це щемка розмова з батьком художником, який помер п’ять років тому від діабету, й спроба краще зрозуміти його творчість. «В очікуванні дива» Софії Брагіної розказує історію жінки, що пройшла війну, сильної особистості, яка втім зі своєї сили не робить життєвий принцип і чекає на довіру й любов. Замальовка «Маніфест», у якій грають Давід Зелінка, Капітоліна Колобова й Софія Брагіна — це сатира на психіатричну клініку, що плавно переходить у сатиру на сучасну систему міжнародних відносин.
27 квітня, субота, 16:00 — «Вони приходять. Чого вони хочуть? Чого хочемо ми?», режисер: Давід Зелінка
Ще одна постановка колективу «Тепер, вдих і лети» з Праги — це напівдокументальна вистава, в якій зібрано розповіді біженців з усього світу. Просторова композиція цієї вистави вміщає глядача на перехрестя історій людей, що були змушені залишити свої домівки, та чехів, які наче й хочуть цим людям допомогти, але є одне але (а може й не одне). У виставу включені також особисті історії біженства трьох акторок — Катерини Полєтаєвої, Софії Брагіної та Капітоліни Колобової.
28 квітня, неділя, 16:00 — «Жаль», режисер: Їржі Гонзірек
Театр «Фесте» зіграє напівдокументальну виставу, що представить різні голоси з України: людей, що виїхали за кордон і втратили почуття дому, тих, хто поїхав, але потім повернувся до України, татів, що бачать своїх дітей лише на канікулах. Важливим елементом постановки є інтерв’ю з житомирцями (переважно підлітками), що належать до спільноти волинських чехів і певний час після початку повномасштабного вторгнення проживали в Чехії. Через метафору роздвоєння на тіло й душу «Жаль» показує, наскільки наші внутрішні світи й особистості надломилися у великій війні.
28 квітня, неділя, 18:00 — «Дон Кіхот», режисер: Міхай Церне
Франківський драмтеатр виступить на «Фестивалі взаємності» з іронічною драмою «Дон Кіхот». Крім роману Мігеля де Сервантеса, виставу побудовано також на філософській праці Мігеля де Унамуно, який вбачає в Доні Кіхотові іспанського Христоса. Постановка «Дон Кіхот» — це історія про жертовність, адже змінити світ без самопожертви неможливо, а втім, ця історія розказана з гумором та іронією.
Фото: Майда Сламова / Majda Slámová
