Серпень у фокусі post impreza — місяць ЦСМ. 21 серпня 2013 року у Франківську відкрився муніципальний Центр сучасного мистецтва. Його нинішнього керівника Андрія Шнайдера ми розпитали про нинішню роботу закладу, успіх нової локації, майбутні проєкти. Розмова відбулася перед відкриттям виставки Юлії Мітрошиної.
Розкажіть про нову виставку й авторку.
Тут представлені роботи молодої франківської художниці Юлії Мітрошиної у техніці живопису. Переважно олія. Є пейзажі й сюжетні роботи трохи фантастичного спрямування, такого романтично-фантастичного.
Як працює ЦСМ в питаннях організації подій? Чи ви звертаєтесь до митців і пропонуєте виставки, чи можна до вас прийти з пропозицією провести тут подію?
Буває по-різному, намагаємося працювати і так, і так. Хочеться показати не тільки франківців, а щоб франківці бачили когось з-за меж міста. Інакше публіка звикає до свого, і тоді вариться у цій ситуації, не зовсім орієнтується. Краще, коли ви бачите своє і вплив іншого середовища. Тоді настає адекватніше сприйняття реальності: де ми, що ми, що навколо нас відбувається. Тому намагаємося запрошувати митців з України. Зараз, правда, трохи тяжче через війну, бо це перевезення, фінансові проблеми. А щодо франківців — хтось сам проситься, а комусь ми пропонуємо.
Чи справдились сподівання, що нова локація стане успішнішою за попередню?
У плані відвідування — так. Але, звичайно, ми трошки урізані в площі, що не дає змоги робити великі проєкти, виставляти великі картини. Та, думаю, воно буде компенсувати одне одного.
Чи зʼявився у ЦСМ художній керівник?
Так, Даная Кузнєцова. Вона з Херсону, вимушена переселенка.
Франківськ — унікальне місто, в якому існує два ЦСМ: муніципальний та незалежний (як ініціатива). Як, на вашу думку, це роздвоєння впливає на сучасне мистецтво Франківська і на Франківськ загалом?
Без відповіді.
Дуже часто мистецтво має змогу «підсвічувати» ті чи інші суспільні запити, провокувати діалоги, запрошувати до дискусії. Є можливість для такого діалогу чи дискусії у цьому закладі, який перебуває у власності міста?
В принципі, можливо. Але тут є певні проблеми, про які б я не хотів говорити. ЦСМ — організація, яка може надавати майданчик для якихось проєктів, де йтиме мова про те чи інше. Хоч існує думка, що мистецтво поза політикою тощо, це, скажімо м’яко, неправда. Тому що мистецтво — це, в принципі, і є політика. Всі це прекрасно знають. Найяскравіший приклад — коли в Німеччині Гітлер зробив виставки «дегенеративного» мистецтва та вільного. Куди народ пішов, всі знають. Кожен пробує використовувати мистецтво у своїх межах, а художники намагаються сказати те, що вони хочуть. Митці — одна з найпрогресивніших верств населення, що формують свідомість нації. Як вони її будуть формувати, куди вести, так воно і буде.
Чи є якісь плани / мрії, які творчі проєкти ви б хотіли ще привнести у ЦСМ?
Як правило, плани не розкривають. Звичайно, всяке є. Але все залежить від ситуації. Особливо тепер, коли війна. Заплановані одні виставки, а тут раз — люди відмовляються через те, що хтось пішов воювати, а дружина, художниця, не може приїхати.
Зараз мала бути інша виставка. Є плани запрошувати митців-початківців, як Юля, так і митців, які вже сформувалися, відомих. Перед цим була виставка відомого львівського фотохудожника. Тобто намагаємося запрошувати і молодих, і сформованих митців, і місцевих, і нетутешніх.
