В одному із корпусів колишнього палацу Потоцьких (після введення в експлуатацію) планують відкрити «Музей міста і зброї». Інший — відреставрують за 34 млн грн у рамках проєкту від ПРООН.
Розпитали директора КП «Простір інноваційних креацій “Палац”» Володимира Гайдара, які роботи з реставрації комплексу будуть виконані, коли та чому цей процес розпочався лише нещодавно.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про плани реставрації.
Проєкт від ПРООН стосується корпусу «А» комплексу колишнього палацу Потоцьких. Це корпус, який був побудований на початку ХІХ століття як госпітальний. Він наразі найбільш збережений, протиаварійні роботи не потрібні, тож будемо одразу починати реставрацію.
На нього ми мали розроблену проєктно-кошторисну документацію на реставрацію з пристосуванням до функцій так званого конгрес-центру. Це система конференційних, лекційних, коворкінгових приміщень, офіси, кабінети, навчальні приміщення тощо. На частину цього корпусу ми отримували один із грантів секторальної підтримки Мінрегіону.
У 2022 році, за планом, мали братись до реставраційних робіт. На жаль, ця програма зупинена.
Іншу грантову програму нам запропонували у Департаменті інвестиційної політики. Проєкт від ПРООН спрямований на створення інфраструктури для бізнесу, який постраждав під час війни, і підтримку швидкого економічного відновлення українських міст. Нам запропонували подати якийсь корпус — зупинились на корпусі «А», бо на нього вже була розроблена проєктно-кошторисна документація.
У рамках цього проєкту відреставрують частину приміщень: більшість на першому поверсі, за винятком двох і частини коридору. Мова йде про дві великі зали, де будуть коворкінг й універсальний зал, й декілька більш камерних приміщень. Тут будуть творчі майстерні, студія звукозапису, аналогового фото, відео тощо.
Креативні індустрії зможуть на базі нашого корпусу мати окремі проєкти чи філії, проводити зустрічі, лекторії, залучати до співпраці різних партнерів, навчати дітей та молодь. Акцент — не тільки на івано-франківський бізнес, але і на релокований. Власне, на цій цільовій аудиторії в проєкті особливий акцент.
Коли плануєте завершити роботи?
Корпус «А» заводимо до реставрації з початку 2024 року. Довелось зробити коригування проєктно-кошторисної документації з уточненням черговості будівництва та джерел теплопостачання. Бо в нас було передбачено теплопостачання від загальної котельні, яка закладена окремим проєктом, на перспективу, для забезпечення теплом цілого комплексу. Для цього корпусу пропонуємо теплові наноси, які після підключення нашої котельні будуть працювати локально для нагрівання води.
Зараз проєкт на стадії подачі матеріалів, чекаємо на позитивний експертний висновок. Сподіваюсь, отримаємо його в січні.
Після висновку будемо оголошувати тендер щодо відбору генпідрядної організації для виконання ремонтно-реставраційних робіт. Згідно з програмою, тривалість проєкту — до кінця вересня. Це дуже короткий термін для реставрації.
Які корпуси, окрім «хірургічного», будуть реставрувати й коли?
У корпусі «Ж» завершилися реставраційні й частково протиаварійні роботи з пристосуванням декількох приміщень під віртуальний музей «Місто і зброя» у межах українсько-румунського проєкту «Назад до наших спільних коренів». Зараз там відбувається налагодження обладнання, завантаження цифрового контенту й апробація.
Згідно з законодавством, маємо здати об’єкт в експлуатацію. Опісля можна відкривати. Зараз починаємо бюрократичні моменти щодо здачі в експлуатацію. Всі роботи — за проєктно-кошторисною документацією, а це, крім реставрації приміщень, ще й протиаварійні роботи: підсилення фундаментів, ліквідація аварійності однієї стіни будинку, реставрація з заміною покрівлі даху.
Звичайно, хотілося б робити ремонтно-реставраційні роботи в технологічно правильній послідовності. Тому ми, ще не маючи фінансування, спочатку зробили проєкт на реставрацію даху і фасадів разом із зовнішньою столяркою корпусу «А». Другий проєкт був розроблений з пристосуванням всіх приміщень будівлі під конгрес-центр плюс всі внутрішні мережі: опалення, вентиляція, водопостачання, каналізація тощо.
За кошти міста, на жаль, під час воєнного стану, не можемо виконувати реставраційні роботи. Мусимо прив’язуватися до коштів, які приходять ззовні, з грантових програм та проєктів європейських та світових фондів. А зовнішні кошти приходять на роботи, які стосуються передусім внутрішніх приміщень.
Тому стартуємо з реставрації інтер’єрної частини. Так теж можна працювати, хоча це і створює деякі труднощі. Важливо не зупинятись і паралельно шукати програми, за якими можна буде профінансувати роботи з реставрації даху і фасадів.
Працюємо, щоб залучити великих зовнішніх інвесторів. Оголошений міжнародний конкурс на об’єднувальну ландшафтно-архітектурну структуру для всіх корпусів між окремими корпусами й огорожею. Цей конкурс набув розголосу, там зареєстровані понад 280 учасників з 54 країн світу. Для того, щоб наш комплекс був впізнаваним і цікавим для потенційних донорів, наш об’єкт залучаємо до міжнародних подій.
Корпус «Б» — колишнє ліве крило палацу — і територія, яка поєднує корпуси «А» і «Б», передбачені під великий артхаб. Тут можна буде влаштувати виставкові приміщення для стаціонарних та періодичних експозицій, майстерні, студії аудіо- і відеозапису, приміщення з відтворенням інтер’єрів палацового та госпітального періодів життя комплексу, приміщення з відтвореним бароковим палацовим театром та інших.
Корпус «Б» зараз в аварійному стані. На нього теж готуємо пропозиції на грантові проєкти. Сподіваємося, вдасться залучити кошти на протиаварійні роботи, хоча це буде дуже складно, бо таких програм дуже мало. Програма, яку зараз готуємо, пов’язана з використанням віртуального простору комплексу. Це має бути відсканування всіх будівель і споруд, і заведення туди артхабу, але у віртуальному просторі.
У нас є розроблена і деталізована цілісна концепція реставрації з пристосуванням усіх об’єктів комплексу. Дотримуючись концепції, рухаємося і з міжнародним конкурсом, і з залученням зовнішніх інвестиційних програм. Концепція передбачає заведення таких функцій, які надають можливість комплексу працювати як цілісно, так і кожному корпусу окремо.
Завдання реставрації — не просто зафіксувати чи відреставрувати до певного періоду, а розкрити пам’ятку, її ціннісні елементи, показати її якомога більшій кількості відвідувачів. Іншими словами — пам’ятки мають жити.
Виставка «За місцевим часом» в Палаці Потоцьких, 2011
За який кошт буде здійснено роботи?
Фінансування програми здійснюється з коштів європейських фондів, а точніше — фінансується урядом Німеччини й реалізується німецькою федеральною компанією GIZ GmbH. Розпорядником коштів у проєкті від ПРООН є Департамент інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій міста Івано-Франківської міської ради, а основним партнером — виконавчий комітет. Ми є об’єктом і співпартнером, на якого розроблена вся документація, і, зі свого боку, як балансоутримувач комплексу будемо курувати реставраційні роботи. Фінансовий складник забезпечують офіційні партнери проєкту, вони ж будуть оголошувати тендер.
У проєкті «Назад до наших спільних коренів» є два партнери — міста Ботошані (Румунія) та Івано-Франківськ. Основні кошти надходили від міжнародного донора. Участь міста є — це співфінансування. Партнером і грантоотримувачем з боку міста був Департамент економічного розвитку, екології та енергозбереження Івано-Франківської міської ради.
Як, на вашу думку, відновлення вплине на палац та його спроможності для культурної діяльності?
Будь-який реалізований проєкт реставрації — це заведення до життя будівель і споруд пам’ятки архітектури та історії міста. Дотепер ми використовували тільки територію комплексу — як напіввідкритий публічний простір. В аварійні споруди не маємо права пускати людей. Тільки в корпусі «А», завдяки його задовільному технічному стану, проводили деякі виставки, театральні й музичні перформанси, покази кінофільмів, фото- і відеозйомки, інші події.
Грантові проєкти на реставрацію з пристосуванням дають можливість відкрити обидва корпуси для відвідувачів протягом всього року. Думаю, це великий крок для комплексу.
Також це добрий знак для потенційних майбутніх великих європейських реставраційних фондів та міжнародних програм: що ми, ще не маючи достатньо великих інвестицій, хоч малими кроками, але вже реалізуємо нашу концепцію, заводимо в комплекс нове життя. Саме такі міжнародні фонди, які зможуть максимально забезпечити цілісну ревіталізацію, є нашою основною метою при пошуку зовнішніх інвестицій.
Чому знадобилось аж стільки часу, щоб почати реставрацію?
Для того, щоб починати якісь роботи, треба спершу зробити дослідження. Частина 2018 та 2019 року у нас пішли на реставраційні дослідження, первинні реставраційні роботи. Обстежили всі будівлі та територію. Зробили детальну геодезичну зйомку в такому масштабі, в якому зазвичай не робиться, М 1:250; гідрогеологічні вишукування, щоб дослідити ґрунти і зрозуміти, чому будівлі руйнуються. Біля кожного з будинків, мурів, інженерних споруд робили шурфи, щоб зрозуміти, чому з’явилися складні тріщини.
Отримали цікаві висновки: крім нестабільних ґрунтів, виявилось, що частина будівель побудована на корінному ґрунті, а частина — на насипному. Тобто, до початку будівництва тут був нерівний рельєф території, який під час будівництва комплексу вирівнювали: в одних місцях насипали, в інших — зрізали. Також виявили довкола одного з корпусів давні цегляні дренажі, які були зруйновані у радянський період. Тобто води, які мали відводитися з території, підмивали фундаменти.
Коли робили підсилення фундаментів корпусу «Ж», натрапили на старі фундаменти догоспітального періоду. Ці місця зафіксували, щоб далі робити археологічні дослідження. Це теж причина руйнувань у будинках госпітального періоду — вони стоять на залишках фундаментів будівель попереднього періоду.
Велика частина історії палацового періоду — саме в недослідженому цінному археологічному шарі. Тому розробили програму археологічних розвідок і розкопок. Зараз її частково відкоригували та подаємо на чергову сесію міської ради для розгляду та затвердження.
Паралельно наші наукові працівники вже декілька разів подавали документи на отримання так званого відкритого листа на право проведення розкопок у нас на території. Наразі ще не маємо позитивного результату, але рухаємося в цьому напрямку і готуємо документи для подачі на археологічний сезон поточного року.
Маємо також попередню згоду одного з інвесторів профінансувати частину археологічних розвідок і розкопів.
Як тільки комплекс передали місту, ми спільно з відповідними службами обстежили на території інженерні мережі, адже вони були відрізані від комплексу, коли той був в приватній власності. Зрештою мережі виявились непридатними для експлуатації, довелось подавати заявки на нові техумови. На це теж знадобилось багато часу і коштів. На підставі техумов виготовили великий проєкт водопостачання та водовідведення. Також розробили проєкт власної модульної котельні контейнерного типу разом з мережами теплопостачання до всіх будівель на території. Коштів, аби будувати котельню, наразі немає. Однак вже плануємо роботи з водопостачання і каналізування.
Таким чином, одні проєкти підтягують інші, і маленькими кроками розкручуємо маховик, який має завести об’єкт до життя. Підключені інженерні мережі — це вже великий пласт підготовки.
Реставраційні фонди не дуже розуміють, чому мають платити за підведення зовнішніх мереж. Вони готові платити за реставрацію. Для грантодавців важливий «намацальний» результат для міста.
Хочемо, щоб комплекс був повноцінним громадським центром, де вирує життя — мистецьке, реставраційне, поліетнічне, культурне, наукове та бізнесове. Ми створювали наше підприємство як платформу для взаємної інтеграції науки, бізнесу та культури. На цьому принципі, в комплексі з ретельними дослідженнями та уважною реставрацією, побудована наша концепція і проєкти, які плануємо тут реалізовувати. Це велика амбіція, далекосяжні плани і тривала скрупульозна робота.
Фото: Палац Потоцьких
