Фотографка Олеся Саєнко розпитала Романа Хом`яка (aka Roma Zovsimni) про франківську формацію VTIXA та його погляд на майбутнє рейв-вечірок.
Як змінилась ситуація з культурою рейв-вечірок у Франківську за минулий рік?
Франківськ порівняно затих. Місто солідарне з епохою, в якій функціонує. Вечірки, якщо й відбуваються, то насамперед з благодійною метою. Ну і, звісно ж, з культурною — поринути у музику, віддатися танцю, спонтанно поспілкуватися та відчути емоцію, яка породжується як результат. Наші гості отримують все те, чого так не вистачає на тлі розфарбованого в піксель часу. Як висновок: танцювальні події стали інструментом допомоги війську. В принципі, як і мало б бути в притомному суспільстві під час війни — за замовчуванням.
Проте на бісайді вечірки виконують роль психологічного й морального «наставника», під час сеансу з яким ти вивільняєшся, наповнюєшся та проходиш етап підготовки до наступного періоду тиші.
Чому обрали саме цю локацію?
Для нашого останнього івенту VTIXA: Break, що відбувся 8 квітня, ми обрали «Парасольковий цех», бо бачили перед собою конкретне технічне завдання, яке могли втілити саме на цьому майданчику:
а) сцена посередині, публіка навколо;
б) перехресне розташування саундсистеми по кутах танцювального квадрата;
в) паралельне розташування LED-екранів по периметру, візуали SPIDERPETRO та VJ GLOW проглядались, хоч де б ти стояв(-ла);
г) конструкція для світлових пристроїв над сценою (спочатку задумувалась по периметру, потім для оптимізації ухвалили рішення зробити її хрестоподібною, де стик конструкцій слугував геометричним центром майданчика).
Ми знали напевно, що хочемо реалізувати на тлі лайву Pledov & Rusiiick для інтенсивнішої взаємодії публіки та артистів. Технічна команда пішла нам назустріч, і вуаля — атмосфера на івенті була неймовірною. Окрема подяка нашим технікам. Всі зацінили задум і відчуття вдячності аж вирувало у повітрі.
Це перший (великий) рейв в Івано-Франківську за рік. Частину грошей ви віддаєте на ЗСУ. Що ще для вас, як для організаторів, змінилось у плануванні події в умовах війни?
Левова частка активної комуни [організаторів рейвів] переформатувалась у фонд «Порт Франківськ». Чуваки на пульсі війни з перших секунд — і дотепер. Ми активно комунікуємо, а з кожної події переказуємо 90-100% прибутку на актуальні на час завершення події збори.
У плануванні івенту з’явилися додаткові юридичні складнощі. Маємо розуміння, що після події на тебе виллється маса суспільного бруду, але точно знаємо, для чого це робимо. З останнього івенту VTIXA переказали у «Порт Франківськ» 50 001 грн та зробили збір на авто для Сил спеціальних операцій ЗСУ близьким до завершення. А ще — покращили свій фінансовий менеджмент, бо розуміємо, що недопрацювання тут несумісні з благодійним контекстом.
Чи плануються наступні події?
Події плануються, але поки беремо тишу на невизначений термін.
Як, на вашу думку, буде змінюватися культура рейвів? Чи їй прийшов кінець?
Культура рейвів стає популярнішою і комерційнішою, надалі це тільки посилюватиметься. Це процес еволюції сцени: про неї чують, аудиторія розширюється (а нова аудиторія — це одразу ж нові виклики), з’являються нові артисти, промоутери, цілі промогрупи та навіть гучні лейбли.
На загальний фінансовий клімат для артистів, клубів та промогруп це впливає добре, бо кількість відвідувачів конвертується у доходи. Проте інколи ця еволюція розмиває рамки між андеграундом та модною комерційною вечіркою. Інколи відверто комерційні проєкти називають себе андеграундом, і це трохи хвилює. За кордоном ця еволюція вже минула, вона тривала ще з 90-х. Зараз там існує чітка сепарація між комерцією й андеграундом. В нас же ця вся історія тільки формується, тож закликаю всіх бути відвертими та називати речі своїми іменами.
Головне фото: Alice Krapal. VTIXA FACES, 2021
