Проблема «сакрального» у широкому сенсі цього слова є актуальною, мабуть, від зародження людської цивілізації. Сакральне є об’єктом вивчення багатьох наук: філософії, культурології, соціології, релігієзнавства, іконології, мистецтвознавства тощо. Водночас сам процес творчості є виявом чогось небуденного, не пояснюваного, а тому — божественного. Особливо, якщо це стосується таких феноменів як народний примітив чи дитячий малюнок. Саме об’єднання творчих ініціатив, креативних ідей у візуальному мистецтві на тему «сакрального» є головною метою міжнародного конкурсу «Для Бога я створю найкраще», що вже понад десятиліття проводиться в Івано-Франківську.
Історія конкурсу розпочалася у 2011-2012 роках з ініціативи івано-франківського дизайнера, музиканта, художника Яреми Стецика, а також молодіжної Комісії ІФ УГКЦ на базі Підпечерської дитячої школи мистецтв. До ініціативи долучилися Івано-Франківський краєзнавчий музей та Центр Сучасного мистецтва. За цей час відбулася сотня виставок по Україні, десятки благодійних заходів, а також регулярні аукціони для потреб медиків та ЗСУ.
Ідея конкурсу — не лише відібрати мистецькі твори дітей та підлітків з метою фіксації в мистецтві сьогочасних пошуків і проявів Божественного; не лише створити своєрідний сакральний простір завдяки пересувним виставкам на різних локаціях у різних спорудах. А й візуалізувати одну з характерних рис української ментальності, так вдало підміченої ще Григорієм Сковородою — кордоцентризм, що через колажі і малюнки у роботах різного мистецького рівня проходить наскрізною темою; що зшиває душевні рани, допомагає протистояти стресам, об’єднує навколо великої ідеї духовного просвітлення через роздуми, мистецтво, творчість загалом, і почасти має арттерапевтичну функцію. Усі ці складові на кожному етапі неодмінно мають бути зафіксованими та осмисленими. Саме тому від початку конкурсу організатори дбають про друк каталогів, де вказують учасників, їхню географію та назви творів, а також членів журі, волонтерів та благодійників, що долучаються до проєкту на різних рівнях.
Умовність визначення переможців та призерів, багатоманіття конкурсних номінацій, відсутність будь-яких вікових чи творчих обмежень, відкритість конкурсу допомагає залучати чимало учасників. Формується таке собі мистецьке багатоголосся, необмежене ані у виборі тематики, ані технічних засобів. Поєднання робіт професійних художників із дитячими малюнками — для єдиної цілі — формує об’єднання у мистецтві, рівних можливостей творчості, самоцінність творчого процесу, результатом чого є позитивні емоції, що дають надію і часто допомагають пережити найскладніші моменти в житті та драматичні події сучасних українських реалій.
Цьогоріч на конкурсі представлені роботи учнів дитячих мистецьких закладів Дніпра, Донеччини, Кривого Рогу, Луганщини, Львова, Одещини, Полтавщини, Рівненщини, Тернопільщини, Харкова, Хмельниччини, Чернівеччини та багатьох мистецьких навчальних закладів Івано-Франківщини (Івано-Франківська ДХШ, Івано-Франківський фаховий коледж ПНУ, Калуш, Коломия, Косів, Надвірна, Підпечери, Рожнятів, Снятин, Угринів). Окрему групу складають учасники творчих студій та мистецьких шкіл з Болгарії та Литви.
У картинах та колажах вражає різноманіття технік, матеріалів та творчих підходів. Конкурс не має обмежень вікових, професійних чи творчих, що дозволяє експериментувати з незвичними та несподіваними матеріалами: від лаконічних, узагальнених композицій різдвяного циклу (Снятинська художня школа) й аплікативних зображень святих (Болгарія) до портретних колажів наших захисників (Шевчук Інна «Оберіг», Тернопільська школа мистецтв імені М.Бойчука, та «Янголи-охоронці» Ткачової Аліни з Сєвєродонецької художньої школи).
Тема захисту, молитви, янгольської опіки в дитячих роботах теж часто пов’язана з сучасними подіями повномасштабної війни Росії проти України. Дитяча фантазія безмежна, тому янголи в дитячих малюнках часто одягнені в «мультикам» і «піксель» (Соломія Жибак «Ангел» Надвірнянська художня школа).
Окремо вже кілька років поспіль у позаконкурсній програмі представляються роботи знакових художників України: Нікіти Тітова, Максима Паленка, Андрія Єрмоленка та інших, що сприяє певному резонансу в професійному мистецькому середовищі.
Якщо першими роботами, які подавали на конкурс, були здебільшого графічні та живописні роботи та колажі, то нині це в основному колажі (відповідно до конкурсної програми).
Уже кілька років понад сто малюнків з міжнародного конкурсу «Для Бога я створю найкраще» наповнюють перший зал другого поверху Івано-Франківського краєзнавчого музею та є складовою змінних експозицій в межах кураторського артпроєкту Валерія Твердохліба «Бог між нами!». Цей простір, створений натхненником конкурсу Яремою Стециком поряд з традиційними іконами, скульптурами святих та інсталяцією «Розпʼяття» говорить про наше теперішнє і майбутнє.
Гармонійність між текстовими та візуальними образами досягається завдяки вдалому дизайну простору цього залу, плакатністю і безмежною кількістю сакральних образів і сюжетів, створеними дітьми та професійними художниками, які сплелися в єдину неподільну монументальну композицію на одній зі стін, сакральними скульптурами в просторі залу, щойно відреставрованими іконами з музейної колекції та інсталяціями і шрифтовими акцентами. Цей простір постійно доповнюється нововідкритими артефактами, як, наприклад, фрагмент дерев’яного янгольського крила, знайденого в кивоті богородчанської церкви, переданому музеєві на реставрацію, під час формування виставки, присвяченій річниці звільнення Херсона «Сакральне-сучасне» (листопад, 2023). Це теж сприймається певним сакральним знаком-символом, адже несподівано стало доповнюючим (другим) крилом до графічної роботи Нікіти Тітова, що нині виставлена в сусідньому залі.
Такий варіант експозиції засвідчує рівність перед Господом, підкреслює талановитість усіх учасників, адже у кожної роботи є своя місія.
Нині колекція минулих років доповнилася великою виставкою, розгорнутою на третьому поверсі Краєзнавчого музею з цьогорічними конкурсними роботами, яка налічує чотири сотні картин. За словами організаторів, ці колажі розповідають про найбільш потаємне — стосунки з Богом. Утім, відбиток повномасштабної війни на них добре помітний.
Частина робіт міжнародного конкурсу «Для Бога я створю найкраще» подорожує світом у рамках кількох окремих проєктів, зокрема «Ангели, які тримають небо» (кураторка Лідія Анушкевичус). Роботи дітей з різних куточків України, які у серпні 2022 року були представлені в Українському домі у Вільнюсі (Литва). Майже 2 роки ці «Ангели» подорожували Литвою. Окрема виставка частини проєкту «Для Бога я створю найкраще» нині розгорнута в Іспанії.
Нещодавно, 21 травня 2024 року, відбулася офіційна презентація виставки малюнків маленьких українців «Діти, що малюють надію» у Сеулі. Подія відбулася за участі Першої Леді Республіки Корея Кім Кон-Хі у колишній резиденції Президента Республіки Корея, комплексі Чонгваде за підтримки Міністерства культури, спорту і туризму РК, Фонду Чонгваде та Міністерства культури та інформаційної політики України. На виставці представлено понад 250 робіт із чотирьох дитячих мистецьких проєктів України: «Art Armor Kids», «Mom, I see war», «For God I create the best», «Future for Ukraine». Кожна робота відображає не лише трагічні моменти війни очима маленьких українців, а й надії на мирне майбутнє.
Малюнки, надіслані на конкурс «Для Бога я створю найкраще» у 2022 році стали візуальною основою відеоролика на пісню «Малюй, малий» Євгена Турчинова і Руслана Горового (Ірина Чмелик, Ярина Чмелик), що є складовою виставки живопису та графіки Уляни Белей та Ірини Чмелик «Янголи і крила» (серпень, 2023), розгорнутої у просторі Краєзнавчого музею. Як відеоролик, так і сама виставка були присвячені пам’яті невинних жертв російсько-української війни, водночас є виявом вдячності і шани усім сучасним Героям, зокрема, Юркові Стецику.
Конкурс малюнків та колажів «Для Бога я створю найкраще» — унікальна подія в мистецькому русі Івано-Франківська, що давно переросла локальність явища і продовжує жити в окремих виставкових та медіапроєктах. Конкурсні твори є частиною благодійних аукціонів, вони стають складовими відеоартів та перформансів, поповнюють музейні колекції та приватні збірки, надихають все нових учасників з мистецьких навчальних закладів різного рівня та міст, в тому числі за межами України.
Конкурс спонукає до чогось більшого, ніж просто регіональний фестиваль дитячого малюнку на сакральну тематику, він містить складові актуальних мистецьких практик з елементами перформативності, колективної творчості. Це справжній фестиваль, що підносить ідеї духовності, сакральності, молитовної спільності як факторів незнищенності нації через мистецтво, як долучення до шляхів пошуку Бога, зміцнення християнської віри. Велика кількість учасників та конкурсних робіт дає надію на продовження. Утверджує ідеали гуманізму і кордоцентризму через інтуїтивні пошуки неусвідомленої божественної краси, яка відчувається у різних проявах: у листі і квітах, у природних ландшафтах, у зображеннях тварин і людей, у ликах Святих і Ангелів, та навіть абстрактних композиціях, головним стрижнем яких є багатогранність проявів любові, ніжності, захисту, емпатії, сердечності.
Конкурс «Для Бога я створю найкраще» асоціюється з будівництвом величезного сакрального простору. Це масштабний, майже космічний і здавалося б нереальний задум. Але цей уявний храм, завдяки натхненникам, небайдужим, волонтерам і митцям, продовжує зводитись камінь за каменем, цеглинка за цеглинкою, базуючись на стійкому фундаменті непохитності віри, необхідності самовираження через творчість, безпосередності та унікальності світобудови та світовідтворення у дитячому малюнку, сакральності усього дійства, починаючи від процесу творення, пересилання робіт на адресу оргкомітету, формування експозицій, оцінювання і підбивання підсумків, медійним рухам.
Фото: Тарас Теліщак
