4 листопада у Центрі сучасного мистецтва відкрилася виставка «Скетч Франківськ» місцевої спільноти Urban Sketchers Ivano-Frankivsk. 

Ініціатива існує вже понад три роки й за цей час встигла згуртувати людей різних професій та віку. Усіх об’єднує любов до замальовок міського середовища. На виставці майже пів сотні власних скетчів представили 18 авторів з Івано-Франківська і не тільки.

З початком повномасштабного вторгнення до спільноти поступово долучалися люди, що переїхали у Франківськ через війну. На зустрічах вони не лише знайомилися один з одним, а й разом пізнавали місто.

Скетч для всіх

Почалося все у 2019 році з ініціативи Катерини Кондратьєвої. Катерина — з Запоріжжя, тож коли вона переїхала у Франківськ, вирішила шукати нові знайомства. Допоміг в цьому скетчинг. На першу зустріч прийшли три людини, а на наступну — десять. Так з’явилася спільнота Urban Sketchers Ivano-Frankivsk. 

Скетчери Франківська дотримуються правил міжнародного маніфесту Urban Sketchers:

• Ми малюємо з натури, в приміщенні або на вулиці, і зображуємо безпосередньо те, що ми бачимо.
• Наші малюнки розповідають історію нашого оточення, історію місць, в яких ми живемо і в які подорожуємо.
• Наші малюнки — це «запис» часу і місця.
• Ми правдиві в зображенні сцен, які бачимо.
• Ми використовуємо будь-які матеріали та поважаємо стилі одне одного.
• Ми підтримуємо один одного і малюємо разом.
• Ми ділимося нашими малюнками онлайн.
• Ми показуємо світ, малюнок за малюнком.

Спільнота франківських скетчерів регулярно збирається на вулицях міста та робить замальовки архітектури, інтер’єрів, людей чи репортажні начерки з різних подій. Працювати зі спільнотою і планувати зустрічі Катерині допомагали Христина Дохняк і Ксенія Головко.

«Спочатку було 10-12 активних учасників. Ще десять ходили рідко. Через карантин, а потім війну частина людей відсіялася. Але зараз є багато нових учасників. Щонайменше десятеро людей у групі є активними, — розповідає Христина Дохняк, яка стала кураторкою виставки “Скетч Франківськ”. — До нас долучаються скетчери з Харкова, Херсонської області, Бахмута і дуже приємно, що вони знайомляться з Франківськом саме так: дивляться, запам’ятовують якісь цікаві місця і потім залишають на пам’ять свої скетчі».

В спільноті є люди різного віку. Христина жартує, що наймолодша учасниця — донька Катерини Кондратьєвої, яка була на кожній зустрічі скетчерів. «Скетчери» стало одним із перших її слів.

«Ми спілкувалися з європейськими колегами, і там здивувались, що ми такі молоді, бо за кордоном це хобі здебільшого для старших людей. Так зійшлося, що в нашій спільноті зібралися переважно молоді люди. Але є й старші, і ми це заохочуємо», — говорить Христина. 

Соціалізація і розвиток

Після 24 лютого Катерина Кондратьєва змушена була поїхати за кордон, тож організація зустрічей спільноти повністю перейшла на Христину і Ксенію.

«Я не маю художньої освіти. Прийшла в Urban Sketchers, аби розширити коло спілкування і нагадати собі, як малювала ще в дитинстві. Так і закрутилося. Тепер працюю початківцем-ілюстратором, — розповідає Христина. — Серед нас є багато тих, хто сумнівався у своїх вміннях. Але люди приходять, починають з начерків і це дає поштовх до більшого».

За три роки у скетчерів Франківська не раз виникала ідея виставки. Але її постійно відкладали. Спершу не вистачало досвіду і напрацювань, а потім стались ковідні обмеження.

Місяць тому до групи скетчерів приєднався художній керівник муніципального ЦСМ Михайло Гладюк. Він і запропонував не чекати нагоди, а влаштувати виставку тут і зараз.

Роботи для виставки не відбирали: показали ті, що надали самі учасники. Єдина умова — це мали бути скетчі Франківська, намальовані за останні три роки.

«Насамперед, це заняття для душі. Регулярні малювання з натури дають свої результати. Ти водночас займаєшся улюбленою справою, можеш покращити свої навички та спілкуватися. Це — хороший спосіб познайомитися з новими людьми, які дотичні до мистецтва або цікавляться ним», — каже Михайло Гладюк.

Каже, під час зустрічей майстеркласів не проводять, просто діляться власним досвідом, техніками. Серед скетчерів немає кураторів чи вчителів, але учасники завжди готові по-дружньому підказати щось один одному.

Що і чим малювати теж кожен обирає сам: залежно від вмінь та вподобань. Втім, через особливість малювання скетчів, яке обмежується часом, учасники використовують швидкі техніки — маркери, графіку, акварель.

Три роботи Михайла Гладюка, представлені на виставці, виконані лайнером. Це інтер’єрні замальовки, оскільки зараз вже прохолодно і часто дощить, тож спільнота часто малює в кав’ярнях.

Скетчинг кращий за фото

Співкоординаторка ініціативи Urban Sketchers Ivano-Frankivsk Ксенія Головко теж самостійно вчилась скетчингу. Каже, спочатку просто малювала вигаданих персонажів. Потім побачила оголошення в мережі про зустріч, пішла і почала скетчити більше з натури. Так і малює зі спільнотою вже три роки.

«На вулиці чи в кав’ярні, коли просто сидиш і чекаєш замовлення, можна замалювати інтер’єр чи людей довкола замість того, аби дивитися в телефон, — каже Ксенія. — Зазвичай ми збираємося раз на тиждень. Ти швидко прогресуєш, набиваючи руку. Це ж досвід. І коли дивишся на свої роботи пів року тому і зараз, то бачиш результат».

Розповідає, що якщо одночасно вести один скетчбук, то в його замальовках виходить окремий зліпок часу — наче фотоальбом. За два-три місяці можна отримати повністю заповнений скетчбук.

«Фотографії робиш швидко і вони накопичуються в неймовірній кількості. Зі скетчингом в тебе може бути з одного дня два-три скетчі, а не 200 фотографій. Так краще запам’ятовується те, де ти був і що тоді робив. Наче ставиш помітки в часі», — пояснює Ксенія.

Ще один учасник виставки — художник з Миколаєва Андрій Горбачов. Він приєднався до групи скетчерів у серпні і з того часу не припиняє малювати. За цей час він створив понад десять малюнків, три з яких увійшли до виставки.

«Я багато часу провів у Польщі, а у Франківську знаходжу ті ж деталі та паралелі, — говорить Андрій Горбачов. — Останні пів року я просидів з сім’єю у підвалі під обстрілами. Скетчинг — це для мене відволікання від труднощів життя, буденності, і просто яскраве враження».

Аби приєднатися до спільноти, достатньо лише бажання, пояснює Христина Дохняк. Інформацію про зустрічі можна знайти в соцмережах на сторінках групи. Також інформацію поширюють кав’ярні, в яких працюють скетчери.