За останні кілька років у кінопрокат вийшли два повнометражних фільми, дія яких відбувалась в Івано-Франківську: «Віддана» та «Щедрик». Попри це, жодну зі стрічок не знімали у самому місті.

Ми звернулись за коментарем до засновниці «Кінодії» (раніше — «Івано-франківської кінокомісії») та співзасновниці проєкту «Внутрішня імперія. Психоаналіз в кіно» Марʼяни Заклінської.

Чому у Франківську не знімають історичне кіно? Відповідає Марʼяна Заклінська:

​​Дискусія про те, чому в Франківську не знімають історичне кіно, спалахнула після прем’єри історичної драми «Щедрик» режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко. Події фільму розгортаються у Станиславові та розповідають історію трьох родин: української, єврейської та польської. Проте всі будівлі та види міста знімали в декораціях, а від натурних зйомок відмовились через засилля рекламних вивісок, металопластикових вікон та кондиціонерів на фасадах. 

Як на мене, питання виходить за рамки історичних фільмів та незбереженої спадщини, бо в Франківську — а мова йде саме про місто — ігрове кіно не знімають взагалі. Чому?  Відповідь дуже проста: нікому це не треба — ані міській чи обласній владі, ані бізнесу, ані самим кінематографістам. Та й глядачі до початку повномасштабної війни на українське кіно ходили досить неохоче. 

Так повелося, що у Франківську склалася відмінна театральна публіка, а от переповненої зали на своє кіно можна очікувати лише на допрем’єрних показах за участі команди. 

Причина на поверхні: кіновиробництво — це бізнес, який потребує додаткових стимулів. До прикладу, навіщо їхати знімати в Івано-Франківськ, якщо «місто» тебе до цього не заохочує, не створює відповідні умови — гранти, конкурси, фінансування кінокомісій, локальна система cash rebate? Остання, до слова, є ключовою при виборі продюсером локацій для зйомок.

Що про це казала режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко («Щедрик»):

«Ми шукали місце, аби провести зйомки в Івано-Франківську, проте вулиць з будинками, де були б збережені старі вікна та двері, без кондиціонерів, не знайшли. Дуже дорого було б все замальовувати — це майже малювати нове місто. Тому ми ухвалили рішення зняти кіно в декорації. Вулиця — це декорація, і весь будинок, який ви побачите у фільмі, теж повністю побудований у павільйонах».

Що про це казала режисерка Христина Сиволап («Віддана»):

«Той Франківськ, який є зараз, він прекрасний, але зовсім не схожий на Станіславів 1900 року. Ми їздили зі знімальною групою у Франківськ з відрядженням і дуже-дуже шукали локації. Але не знайшли жодної такої, яка б нам ідеально підходила. Тому що безліч атрибуцій сучасного міста ніяк не можна стерти. І тут складно було б знімати історичне кіно. Тому ми вирішили Станіславів “відбудувати” під Києвом».

Головне зображення: кадр з фільму «Віддана».