Франківські книгарні не обмежуються продажем книжок. Вони створюють спільноти, запускають клуби за інтересами, проводять виставки та події. Ми розпитали мережеві книгарні, як ті працюють зі своєю аудиторією, які формати подій приносять найкращий результат та як заохочують відвідувачів повертатися. Про це розповіли артменеджерка Книгарні «Є» Наталя Шкорута, представниця книгарні-кав’ярні Старого Лева Юлія Гнатюк та СЕО Vivat Юлія Орлова.

Різні кола однієї аудиторії

«Спільноти книгарні — різні залежно від тематики подій, — говорить артменеджерка Книгарні «Є» в Івано-Франківську Наталя Шкорута. — Є спільнота, яка ходить на книжкові презентації. Є люди, які ходять на виставки. Деколи вони перетинаються. Вони — як кола на воді чи фарби, що змішуються».

Наталя Шкорута каже, що для неї книжки — частина мистецтва. Тому і зв’язок між різними видами мистецтва і літературою — природний:

«Частина тих, хто любить живопис, любить і літературу, сприймають книжки як мистецтво. Є багато художниць, які також пишуть. Наприклад, зараз у нас є виставка графіки Софії Сіренко. Вона теж пише».

Наталя Шкорута каже, що формати подій у франківській Книгарні «Є» часто народжуються з її власних ідей і можливостей. Зокрема, допомагають особисті контакти з письменниками:

«Різні формати з’являються від того, як я можу ідею втілити в життя, від моїх навиків і вмінь. Навіть, коли нам дають нецікаві ідеї, я думаю, як це втілити, які в мене є контакти, і як це може бути корисним».

Одним із перших вдалих форматів за час роботи Наталі Шкорути став проєкт «Щасливі батьки, щасливі діти» з психологинею Наталею Павлюк. Батьки обирали топові книжки про виховання дітей, а психологиня на їхній основі проводила тренінгові заняття.

Дівчата не захотіли її відпускати, і батьківський клуб переріс у жіночий клуб саморозвитку. Теми були про любов, стосунки, мотивацію, про опору в собі, про те, як спілкуватися з токсичними людьми.

«Зараз дуже добре продається науково-популярна література, психологічна література. Людям це цікаво, а тренінги та семінари на цю тему допомагають охопити більшу аудиторію», — каже Наталя Шкорута.

У книгарні-кав’ярні Старого Лева теж намагаються охопити максимально широку аудиторію. В асортименті з’являється якомога більше перекладів зарубіжної літератури, що цікавить сучасну молодь.

«Поповнюються полички в серії “Новітня класика”, яка заохочує людей знайомитися з нашими авторами. Також незмінним є величезний вибір серед дитячої літератури, що дає можливість батькам та дітям обрати книгу, яка їм до душі. Ми формуємо читацьку спільноту, яка має вибір», — розповідає представниця книгарні-кав’ярні Старого Лева Юлія Гнатюк.

Вагомі книжки та дружнє коло

Сьогодні у Книгарні «Є» серед іншого діють розмовний клуб для ВПО «Приходь і переходь» із майстеркласами, дитячий і дорослий книжкові клуби. 

Дорослий клуб виник майже два роки тому і спочатку збирався без офіційної назви. Згодом учасниці вирішили назвати його «Книголюбки» — і ця назва залишилася. Самі учасниці разом із координаторкою виробили стратегію: один місяць — зарубіжна класика, наступний — українська класика, потім — сучасна зарубіжна, далі — сучасна українська. Така ротація дає змогу охопити широкий спектр літератури.

«Стараємося не тільки читати те, що в топах продажу, чи те, про що говорять блогери, а те, що будь-яка світська компанія зможе обговорити у своєму оточенні: від творів Івана Франка до “Клоуна Шалімара” Салмана Рушді», — каже Шкорута.

На серпень обрали «Невеличку драму» Валерія Підмогильного. Також цього місяця учасниці організували першу спільну поїздку — на книжковий фестиваль BestsellerFest.

«Ми вже здружилися, все дуже натхненно, живо і активно», — додає координаторка.

Дитячий клуб діє понад рік, але офіційної назви ще не має. Він працює за принципом спільного вибору книжок — за твір, який читатимуть наступним, голосують в чаті клубу. Переважно це книжкова класика. На серпень перемогла «Школа чарівних тварин», раніше читали «Тореадорів з Васюківки» Всеволода Нестайка та «Пітера Пена».

Дорослий і дитячий клуби працюють паралельно, але за спільною концепцією — обирають книжки, що мають вагу та можуть стати темою для змістовної розмови. А ще мають на меті створити дружнє коло, де кожен може висловитися і поділитися власними враженнями.

Раніше був і підлітковий клуб. Наприклад, по «Котах-вояках» видавництва АССА провели зо п’ять зустрічей. 

«АССА нам робили гарні афіші, передавали магніти. Ми малювали, робили різні квести про котів-вояків. Придумали читацький вояцький клан. В мене ще залишився навіть десь правильник котів-вояків», — розповідає Наталя. 

Підлітковий формат клубів, зізнається Шкорута, поки що не відновили. 

Фото: книгарня-кав’ярня ВСЛ

Стратегія і душевність читацьких клубів

У книгарні-кав’ярні ВСЛ на постійній основі декілька разів на місяць проводять дитячі майстеркласи для дітей різного віку. Для кожного обирають книгу, за мотивами якої продумують сценарій заходу.

«Такі події завжди актуальні, ми даємо простір для розвитку дитячої уяви, вправності та залучаємо до читання змалечку», — говорить Юлія Гнатюк.

Також щомісяця проводять книжковий клуб за серією книг письменника Террі Пратчетта. Учасником клубу може стати кожен охочий і познайомитися з вигаданим фентезійним світом. 

У мережі Vivat працює кілька форматів клубів. Як розповідає СЕО Vivat Юлія Орлова, у Vivat Fantasy Club читають фентезі видавництва та створюють затишне місце для обговорень у колі цільової аудиторії. 

Формат Silent Reading Club запозичили з-за кордону: невелика група збирається на спільне читання, кожен обирає книжку на свій смак, у перервах між читанням відбуваються обговорення.

«Здавалося б, дивно, бо кожен читає щось своє, але саме ці розмови спонукають учасників після клубу купити книжку, яка зацікавила їх у когось іншого. Так багато хто відкриває для себе нові жанри», — говорить Юлія Орлова.

Також у книгарнях Vivat діє обмін книжками Bookswap. Кожен може принести будь-яку кількість своїх прочитаних книг і обміняти їх. 

«Найцікавіше, що під час обміну всі знайомляться ближче. Нам навіть кілька разів писали відгуки про те, що учасниці знайшли своїх найкращих подруг саме на цьому івенті», — розповідає Орлова.

Vivat book club — книжкові клуби, де обговорюють різні за жанрами книжки, але здебільшого новинки видавництва. Вони діють в 12 містах. 

Також почали працювати з форматом «фентезі терапії»: учасники розмальовують одну ілюстрацію із розмальовок, обговорюють героїв книжки і можливий розвиток сюжету. Наразі у Vivat вже видали розмальовку про «Двір шипів і троянд» [це серія фентезі романів для дорослих американської письменниці Сари Дж. Маас, — прим. ред.] і планують створювати розмальовки до інших популярних серій.

Фото: Книгарня «Є»

Фурор і «Літклуб Єшкілєва» 

Співпраця Книгарні «Є» з Володимиром Єшкілєвим почалася із презентації його трилогій, які ще були у продажу.

«Ми зайшли здалеку. Володимир Єшкілєв зараз не видає нових книжок. А старі, які в нього є, всі вже майже розпродані — їх просто в день з вогнем не знайдеш. Тому вирішила зібрати книжки, які ще є в наявності, і запропонувати йому зробити таку загальну творчу зустріч з презентацією», — розповідає Наталя Шкорута.

Для зустрічі обрали його трилогії, які були в наявності, і зробили на п’ятому поверсі подію. Усі присутні на події купили по дві-три книжки. 

«Це було дуже круто. Це був фурор, і я дуже тішилася», — додає артменеджерка.

Тож Наталя запросила Володимира Єшкілєва проводити літературні клуби. Вирішили, нехай назва буде претензійною і говорить сама за себе: «Літклуб Єшкілєва». Наразі закінчився вже другий сезон — було близько 35 зустрічей.

Виставки, тренінги, співпраця

Окрема фішка Книгарні «Є» — виставковий простір, де регулярно відбуваються виставки місцевих митців і мисткинь. Наталя Шкорута пояснює, що саме приміщення дуже пасує для галереї. 

«Будинку вже 17 років. І тільки його збудували, одразу сюди заїхала Книгарня «Є». На першому поверсі був «Гармидер», де організовували різні презентації, музичні виступи. Я б хотіла сюди теж кликати гурти й робити перформанси, — розповідає вона. — Пригадую, якось на п’ятому поверсі «Жадан і собаки» робили репетиції, бо не мали іншого приміщення». 

Каже, тепер вже всі знають, що Книгарня «Є» — активна й там відбуваються різні події. Тому буває, що люди з ідеями виставок чи подій самі шукають контакти артменеджерки, або приходять на касу до дівчат в книгарню і залишають свої номери телефонів. 

«У нас немає обмежень, і мені це подобається. Наприклад, у листопаді у нас був Вахтанг Кіпіані, це «Хартія» до нас звернулася, — каже Наталя Шкорута. — Коли є позитивний результат від події, то і самі видавництва просять: «Давайте ми у вас подію проведемо». Коли не було у Франківську книгарні Старого Лева, то Мар’яна Савка в нас робила свої презентації, привозила авторів».

Втім Книгарня «Є» не здає в оренду приміщення і не проводить комерційні події. Вхід вільний на всі івенти.

«Не робимо нічого, за що ми не могли б відповідати. Були пропозиції робити психологічні тренінги за вхід по 500 грн. Ми так не робимо,  — пояснює Наталя Шкорута.  — Деколи буває, що вхід на події  — за попереднім записом, якщо важливо знати, скільки людей прийде, або якщо це клубний формат. Якщо ж це презентація, то обмежень немає — у нас є 60 крісел на п’ятому поверсі, є стоячі місця. І цього, в принципі, достатньо».

Юлія Гнатюк розповідає, що книгарня-кав’ярня ВСЛ відкрита до пропозицій співпраці. Зокрема, в книгарні відбуваються дитячі події, організовані спільно з видавництвом «Жорж». Також є співпраця з видавництвом «Ще одну сторінку». Презентації їхніх книг успішно пройшли в книгарні.

«Ми раді, що партнери обирають нашу локацію для проведення власних подій, залучаючи нову аудиторію», — каже Юлія Гнатюк.

Плани та нові формати

Наталя Шкорута прагне збільшувати кількість форматів у Книгарні «Є», адже це допомагає охопити ширшу аудиторію, яку потім можна запрошувати на презентації авторів.

«Що більше спільнот — то більше різних чатів, які я менеджерю»,  — усміхається Наталя. Як їй вдається тримати усе в голові, не зізнається.

Під акцію «Подаруй книжку на фронт» Наталя Шкорута планує зробити благодійний літературний захід за участі відомих франківців.

«Хочу покликати Олексія Гнатковського, інших зірок. Колись я робила літературно-музичні вечори. І хочу це продовжувати — вони можуть мати благодійну мету — збором донатів у скриньку», — говорить Наталя.

Розповідає, що рік тому, в книгарні провели поетичний слем-турнір, де голос коштував 50 грн. У події взяли участь молоді та відомі поети й поетки. Усі гості могли голосувати за той чи інший виступ. Крім того, було професійне журі: Ольга Деркачова, Володимир Єшкілєв і Тарас Бенюк. Члени журі виставляли бали, які сумувалися до балів, куплених за гроші. У підсумку вдалося зібрати на РЕБ 18 000 грн.

«Поезія — це про емоції. І якщо поезією, словом підтримати ЗСУ, придбати РЕБ, то це дуже круто. Так  точно вимірюється сила слова», — каже артменеджерка.

Ще один новий формат, який з Франківська поширився на Книгарні «Є» по всій країні — настільні ігри. У франківській книгарні молодь грає настільні ігри щочетверга о 18:30. До того, каже Наталя, вони збиралися по місцевих барах, але їх могли вигнати чи вимагати, щоб купили випивку. 

А раніше в Книгарні «Є» проводили літературні ігри від Харківського ЛітМузею.

«Коли почалося вторгнення, до в Івано-Франківська переїхала дівчина, яка працює в Харківському ЛітМузеї — Марина Куценко. Ми з нею познайомилися на плетінні сіток. Я запросила її провести гру. Ми грали створені нею “Будинок «Слово»” про життя харківських літераторів, «Втечу з санаторійної зони» про творчість Хвильового. Вона також розробила гру для дітей «Супергерої», яку ілюстрував Нікіта Тітов».

Також саме франківська Книгарня «Є» започаткувала психологічні заняття з саморозвитку по всій мережі. Ще один формат, який запровадили саме у Франківську — «Клуб анонімних авторів». Його започаткувала Таіс Золотковська з Харкова.

«Мною рухають різні ідеї. Повномасштабна війна перемкнула мене на режим «Дій». Тому мені хочеться щось робити», — каже Наталя Шкорута.

Фото: Таня Мороз

Книгарня як осередок культури

Юлія Гнатюк розповідає, що основна мета книгарні-кав’ярні ВСЛ — створення затишного культурного осередку, де кожен відвідувач відчуває себе частиною літературного кола.

«Ми хочемо, щоб книгарня була місцем зустрічей: із письменниками, ілюстраторами, видавцями, однодумцями. Плануємо надалі розвивати регулярні події: літературні вечори, майстеркласи для дорослих, вечори настільних ігор. У майбутньому ми орієнтуємось на широку спільноту активних читачів — від молоді, яка шукає натхнення, до сімей із дітьми, для яких книга — невід’ємна частина життя, — говорить Юлія Гнатюк. — Ми будемо раді, якщо у майбутньому зможемо втілити формат міждисциплінарних подій у нашому просторі».

Книгарня видавництва Vivat робить ставку на розширення мережі книгарень. «Зі зростанням мережі зростатиме й географія, де ми зможемо будувати спільноту читачів», — каже Юлія Орлова.

Наразі вже є 15 книгарень у 13 містах, і готуються наступні відкриття.

«У деяких містах, як-от Київ, є багато можливостей для просування української книжки. Але в більшості менших міст ми стикаємося з тим, що люди не звикли до книжкових івентів — тому попереду довгий шлях. Плануємо розвивати локальні події на кшталт нашого Silent Reading Club і надалі орієнтуватися на інтереси наших читачів», — розповідає Орлова.

Франківські мережеві книгарні доводять, що книжковий бізнес сьогодні — це не лише продаж примірників, а й робота зі спільнотами. У боротьбі за читача вони намагаються стати культурними центрами, конкурувати з галереями, кав’ярнями чи навіть клубами. І саме це дає їм шанс пережити конкуренцію з онлайн-продажами.

Головне фото: презентація у книгарні Vivat, Софія Сіренко