Весела Найденова (1972) народилась у родині з українсько-болгарським корінням, дитинство провела між Івано-Франківськом та Болгарією. Освіту здобула у Прикарпатському інституті мистецтв, де згодом почала викладати та активно включилась у локальне художнє середовище 1990-х, пов’язане з феноменом «Імпрези».
Початково писала казки та займалась літературними спробами, паралельно формуючи візуальну практику. У студентські роки відбулась її перша виставка графіки. Згодом вона працювала у дуеті з художником Ярославом Яновським, з яким створила низку перформативних і фотопроєктів, зокрема «День Конституції» та «Сім Я».
Паралельно розвивала власні серії — «Балканська спека», «Татуювання ландшафту», брала участь у «Імпрезі», конференціях з сучасного мистецтва та виставкових проєктах в Україні й Болгарії (зокрема персональна виставка у Софії, галерея Lessedra, 2012).
У 2000-х завершила дуетну практику, захистила дисертацію про сакральне мистецтво Балкан у Прикарпатському інституті мистецтв. Після конфліктної ситуації довкола захисту поступово відійшла від активного художнього поля, зосередившись на ремісничій практиці та приватній роботі.
У 2023 році повернулась до мистецької практики та мала персональну виставку в Гамбурзі.
Від 2025 року мешкає в Болгарії.
Весела Найденова — художниця, письменниця, казкарка, мистецтвознавиця та викладачка. Її художня практика формується на перетині живопису, графіки, перформансу та тексту і розгортається як дослідження жіночої суб’єктності, тілесності та влади. У її роботах постійно присутні мотиви ландшафту, зброї, еротизованого та «іншого» тіла. Її образи часто з’являються як спонтанні та інтуїтивні. Її мистецтво поєднує особисту міфологію, історичні наративи та критичний досвід пострадянського контексту.
Мистецька практика Весели Найденової формується в контексті пострадянського Івано-Франківська 1990–2000-х, де домінували чоловічі художні наративи, пов’язані з колом «Імпрези». У цьому середовищі її практика вибудовується як водночас інтегрована і відмінна: вона бере участь у локальних ініціативах, але поступово формує автономну візуальну мову.
Однією з ключових тем її роботи є ландшафт як носій пам’яті та тіла історії. У серії «Татуювання ландшафту» (1997–1998) класичні зображення накладаються на карпатські пейзажі, створюючи ефект «переписування» культурної пам’яті. Інша важлива лінія — «Балканська спека», де жіночі образи набувають еротизованої та воєнізованої тілесності, пов’язаної з досвідом Балканських воєн та особистою географією художниці. Жінка зі зброєю у її роботах не завжди є тією, що перемагає, але завжди тією, що бере контроль над власним життям і залишається живою. Весела була однією з небагатьох українських художниць, які не сприймали цю війну як щось чуже, і неодноразово зверталась до неї у своїх роботах.
У спільній практиці з Ярославом Яновським вона працює з тілесністю як полем конфлікту, бажання і влади. Зокрема «День Конституції» вони створили в 1999 році на березі Бистриці як цикл про тілесність, її панування та закони. Але широкого розголосу вона набула у 2002 році, коли її експонували в Прикарпатському музеї мистецтв — або ж колишньому костелі Непорочного Зачаття Діви Марії. Скандал не забарився, як і розмови про «осквернення святині».
Окреме місце займає її текстова практика — від есеїв і маніфестів до роману «Долина Бельведеру». У 2008 році він був виданий у співавторстві з Ярославом Яновським, та цього ж року виграв у номінації «Кращий романтичний роман» на конкурсі «Коронація слова».
З 2010-х років Найденова перервала майже всі контакти з локальною мистецькою сценою, присвятивши себе роботі над тим, що вона називає ремеслом. Мисткиня малює на повсякденних предметах — на обробних дошках чи ялинкових кулях, частіше для заробітку, рідше для душі. Час від часу Найденова повертається до текстів своїх казок, які з різною регулярністю публікують в Україні. А у 2023-му відбулася її перша персональна виставка за останні десять років When I was a Bird, I flew so high — у приміщенні Музею історії Гамбурга.
Практика Найденової тісно пов’язана з середовищем, сформованим довкола «Імпрези». У 1990-х воно визначало локальну інституційну та виставкову інфраструктуру, залишаючись переважно чоловічоцентричним. Роботи художниці виникають як спроба артикуляції жіночої присутності в полі, де вона часто була маргіналізованою. Це був час, коли термінологія феміністичного мистецтва на місцевому рівні ще не прижилася і коли роботи Найденової описували як «емансипований варіант жіночого живопису».
Франківськ у її практиці постає не лише як географія, а як соціальний механізм контролю, пам’яті та виключення. Водночас місто лишається простором інтелектуальних зв’язків і мистецьких експериментів, що сформували основу її ранньої кар’єри. Наразі художницю представляє «Асортиментна кімната».
Упродовж 2010-х років Весела Найденова майже повністю відійшла від активної мистецької практики та публічного художнього поля. Її повернення відбулося вже в контексті повномасштабної війни — через персональну виставку When I was a Bird, I flew so high у Гамбурзі (2023), а також участь у виставках «Поки не пізно — бийся головою об лід» (2023) та «Приходять і відходять: ретроспектива франківського жіночого відеоарту» (2024) в «Асортиментній кімнаті». У 2026 році її роботи з «Балканської спеки» стали частиною виставки «Вдивляючись у розриви ІV» у Jam Factory.
Візитівку створила дослідниця Анна Потьомкіна.
Проєкт Documenting and Archiving War Art of Ivano-Frankivsk Region реалізовано за підтримки Documenting Ukraine program
Худодниця досліджує теми пам’яті, вшанування, історичних та соціальних наративів закладених у ландшафті.
Художник, куратор, критик, представник Станіславського феномену.
Художниця, дослідниця та кураторка, яка працює з відео, текстом, тілесними та перформативними практиками.
Художник-реставратор, живописець, громадський активіст.
Працює у галузях класичного гладкотканого та експериментального текстилю, графіки, проєктуванні інтер’єру громадських споруд і музейних експозицій.
Художник: вуличне мистецтво, графіті, стінопис, живопис, графіка. Автодидакт.
Євген Самборський – художник та куратор, чия художня практика зараз зосереджена на живописі.
Мультидисциплінарна художниця, що працює з керамікою, порцеляною, живописом, фотографією та перформансом.
