В Івано-Франківську спробували призначити нового керівника Музею мистецтв Прикарпаття. Головним кандидатом був художник Микола Джичка. Проте у грудні на сесії ради питання про призначення на посаду директора зняли, а сам художник відмовився очолити музей.

post impreza зафіксувала основні моменти цього дивного процесу.

Теперішнього директора Музею мистецтв Прикарпаття Василя Романця обласна рада затвердила на посаду у 2018 році. Тоді у конкурсі брали участь четверо кандидатів: Микола Джичка, Василь Романець, Віталій Козінчук та Анатолій Звіжинський. Найбільше голосів членів комісії здобув Романець. Перед тим музей 15 років очолював Михайло Дейнега. 

Контракт з Василем Романцем уклали на п’ять років. У 2023 році конкурс на посаду директора не відбувся. Як пояснював Романець: «Вийшов наказ про виконання мною обов’язків директора до закінчення воєнного стану, під час якого конкурси не проводяться».

***

16 грудня 2024 року відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики. На ній начальниця управління культури національностей та релігій ОДА Тетяна Бойко запропонувала кандидатуру Миколи Джички на посаду директора Музею мистецтв Прикарпаття до моменту, як можна буде провести конкурс, — юридичною мовою це звучить як «призначити на посаду строково до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але не пізніше дванадцятимісячного строку з дня припинення чи скасування воєнного стану».

На користь кандидатури художника було те, що він «перспективний керівник і має гарну співпрацю на всеукраїнському та міжнародному рівні». 

Сам Джичка зазначив, що основний акцент у його майбутній роботі буде спрямований на залучення молоді та на освітні програми музею (далі подаємо цитати з мінімальним редагуванням — прим.ред.): 

«…Будівля музею — храмова, адаптована під музей. Є багато нюансів, які мають візуальні бар’єри для глядачів. Тобто це питання ергономіки. Якщо ми йдемо площею, ті двері постійно зачинені. Людина навіть боїться до них підійти. Ще якщо захоче зайти, то ті двері треба потужно штовхати вперед. (…) Це питання для обговорення. Варто на це з часом звернути увагу.

Хотілося б збагатити видавничу діяльність музею. Останній каталог музейної збірки в повноті видавався у 1989 році. Створити аудіо та відео для музею. Але перед тим — потрібно оновити постійну експозицію. Музей не має площі для постійної експозиції. Грубо кажучи, більша частина [приміщення] перебуває як склад для інших. Музейні реалії (я мав зустрічі з колегами, з якими працював раніше) — найсумніша картина. Переважно це через війну».

Члени комісії запитали Миколу Джичку, чи має він управлінський досвід, чи знайомий з колективом музею, де раніше працював, — він відповів, що раніше працював головним художником Музею мистецтв Прикарпаття (з 2007 по 2009 рік) і знайомий майже з усім колективом.

Також, на думку Джички, музей має приносити дохід. Як приклад, він згадав виставку Івана Марчука у 2007 році, куратором якої був, і за яку вдалося «виручити» 15 тисяч гривень. 

Про що ще питали Миколу Джичку? 

— про двері

Депутат облради Ігор Дебенко зауважив: «На початку виступу мене приголомшило, що у вас основна проблема — двері. Якщо це пам’ятка архітектури і навряд чи місцевого значення, то не знаю, що ви можете зробити з дверима». (Будівля колегіального костелу Пресвятої Діви Марії, в якій розміщений Музей мистецтв Прикарпаття, — памʼятка архітектури національного значення і найдавніша будівля міста — прим. ред.)

Художник відповів, що двері — це «одна з дрібниць», на які він звернув увагу, і погодився, що не можна щось міняти в пам’ятці національного значення. 

— про роботу

На що Джичці довелось пояснювати, його остання «офіційна» робота була саме в музеї, адже він є професійним художником (і це не завжди можна зафіксувати в трудовій книжці). 

— що він знає про музей

Під час виступу кандидата заступниця голови комісії Наталія Кава зауважила, що він не володіє інформацією ні про штат, ні про фінансування. На що Джичка відповів, мовляв, мало що змінилося [з часів його роботи в музеї]:

— Якщо ви йдете на таку посаду, то мусили ознайомитися зі структурою, скільки персоналу має бути у вашому підпорядкуванні, чи влаштовує вас зарплата. Скільки штату нараховується у музеї?
— Приблизно так само, як в обласній дитячій бібліотеці.
— Ви маєте чітко знати, скільки є людей. Ви кажете, що всіх знаєте поіменно.
— Плюс-мінус 30 чоловік штату є.

Що далі

Комісія ухвалила рішення — до сесії облради кандидат мав сформулювати чітке бачення розвитку музею, а також проблем, які потрібно розв’язувати насамперед й на перспективу. 

Однак на сесії, яка відбулася 20 грудня 2024 року, Микола Джичка не виступив. Депутат Роман Ткач запропонував зняти питання про призначення директора музею мистецтв Прикарпаття з порядку денного і перенести його на січень-лютий.

Вже перед публікацією цього тексту сам Джичка відповів post impreza: «Згідно з законодавством, подібні конкурси не проводяться під час воєнного стану. Я відмовився очолювати Музей мистецтв Прикарпаття». В.о. директора залишається Василь Романець.