Минулого тижня у «Ваґабундо» відкрилась нова виставка Ярослава Яновського “C2H5OH*Ra-dio”.

post impreza публікує фоторепортаж Тараса Теліщака.

Замість анонсу виставки був текст Ростислава Котерліна:

«Ярослав Яновський належить до тих художників, чию творчість не назвеш одновимірною. Митець послуговується постмодерністськими художніми стратегіями: імітацією масового тиражування; інкрустуванням-інсталюванням у скульптурах; серії робіт на дошках, але ці твори прагнуть вирватися за межі сталевих, формальних обмежень. У них постмодернізм завмирає у своїй грайливій красі, зберігаючи певну незнану ауру, що не піддається оцінковим визначенням.

.

Цим роботам властивий межовий суб’єктивний метафоризм, котрий художник прагне екстраполювати назовні, завойовуючи території для поширення власної чуттєвості, еротизму та глибшого художнього наміру. Одного разу увійшовши в річку мистецтва, Я.Я. тривалий час самотньо опановував плин течії.

Ця ріка — гірська, мінлива, стрімка, вибухова — максимально залежна від перепадів атмосферного тиску, температури повітря, ландшафту. Щоб глибше збагнути твори художника, варто пам’ятати, що Ріки ведуть до Океану…».