Підтримати post impreza

Машика Вишедська

Машика Вишедська (1994) — народилась у Бахмуті, нині живе та працює у Івано-Франківську. Навчалась у Луганському та Донецькому медичних університетах (2012–2016), однак згодом відмовилась від медичної кар’єри на користь мистецтва. З дитинства займалась малюванням, значний вплив на її формування мав батько-художник, поруч із роботами якого вона виростала.

У студентські роки почала активно працювати з фотографією, текстами та коміксами. Після 2014 року, повернувшись з окупованого Луганська до Бахмута, долучилась до літературних і стритарт ініціатив Донеччини. З 2016 року працювала як ілюстраторка-фрилансерка, а з 2018 — співпрацювала з громадськими організаціями та реалізовувала власні мистецькі проєкти.

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році художниця виїхала з Бахмута до Німеччини, а згодом до Івано-Франківська, де мисткиня з сім’єю живе досі. Досвід вимушеного переміщення став основою нових робіт — коміксів, анімацій та серій портретів, присвячених темам дому, втрати, війни та родини. Її роботи експонувались в Україні, Європі та США.

Машика Вишедська — мультидисциплінарна мисткиня-аутодидакт з Донеччини, яка працює з малюнком, текстом, фотографією, коміксом та анімацією. В основі її практики — спостереження за повсякденністю, досвід довгих прогулянок і переміщень між містами, а також документування середовища, у якому вона живе. Значна частина її робіт виростає з особистих архівів, піших експедицій та дорожніх нотаток. У своїй практиці вона створює власну версію реальності, рефлексує буденність і досліджує теми самотності, ідентичності, дому та родини.

Галерея робіт

Ці 8 років, 2022

Ці 8 років, 2022

Історії з окупації, 2022

Історії з окупації, 2022

Люди, 2023-дотепер, портрет Тараса Ріля

Люди, 2023-дотепер, портрет Тараса Ріля

Пока пап, 2024

Пока пап, 2024

Адаптація реальності, 2024

Адаптація реальності, 2024

Практика Машики Вишедської поєднує малюнок, текст, фотографію, комікс, анімацію, музику та перформанс. Її роботи виростають із особистого досвіду та уважного спостереження за повсякденністю — інтимного, але водночас пов’язаного з ширшим колективним досвідом життя під час війни.

 

Першим способом висловлювання для художниці був малюнок. Ще в дитинстві вона робила ілюстрації до книжок, які їй читали, а згодом — короткі комікси, тексти й щоденникові нотатки. У студентські роки важливою частиною практики стала фотографія — міські пейзажі, друзі, дороги та сцени випадкової повсякденності.

 

Після 2014 року практика Вишедської поступово зміщується від приватного спостереження до роботи з соціальною реальністю Донеччини. Повернення з окупованого Луганська до Бахмута стає досвідом переосмислення міста, яке з провінційного перетворюється на середовище культурних ініціатив. У цей період вона починає працювати зі стритартом, громадськими проєктами та незалежними мистецькими практиками.

 

Від 2018 року художниця створює стритарт роботи в Бахмуті та інших містах Донеччини. У 2019 році реалізує проєкт «Адаптація реальності» — експедицію всіма обласними центрами України з подальшим створенням серії робіт про міста. У 2020 році з’являється Storage is almost full — серія про родинні архетипи та нерозказані історії, побудована на основі сімейних фотоархівів. Того ж року виходить The Walking Artist — графічна новела про мандри андроїдів степами Донеччини й Луганщини, створена на основі пішохідних експедицій між містами. У 2020–2021 роках вона також проводить стритарт лабораторії для молоді Бахмута.

 

Важливе місце в її роботах займає тема дому — як чогось, що постійно доводиться відновлювати в пам’яті. Після 2022 року цей мотив стає центральним і проявляється в коміксах та анімаційних роботах: «Мій дом» — роздуми про те, з чого складається відчуття дому; «Ці 8 років» — про життя в Бахмуті за 20 км від сірої зони; «Пока пап» — особиста робота про батька-художника і досвід втрати; The Walking Artist with Children from Ukraine — про вимушене переміщення з дітьми.

 

Окремий напрям практики — робота з документальними історіями інших людей. У проєкті «Історії з окупації» художниця створює ілюстрації до щоденників і свідчень мешканки Нової Каховки.

 

Від 2023 року Машика Вишедська живе в Івано-Франківську разом із сім’єю. Тут вона продовжує працювати з графікою та коміксом і поступово входить у локальний мистецький контекст. Одним із тривалих проєктів став «Люди», який розпочався в просторі «Асортиментна кімната» як серія перформативних портретів франківців у повний зріст, виконаних протягом п’яти днів. Відтоді проєкт триває і далі, розширюючись поза межі першої події. У процесі роботи художниця слухає історії учасників і інтуїтивно вплітає їх у портрети, перетворюючи малювання на простір взаємодії, розмови й присутності.

 

Тема війни проходить через усю практику Машики Вишедської — від досвіду окупованого Луганська у 2014 році до втрати дому після повномасштабного вторгнення. У коміксі «Ці 8 років» художниця розповідає про життя в Бахмуті поруч із сірою зоною та власний шлях від студентки-медикині до мисткині. Роботи «Мій дом» і The Walking Artist with Children from Ukraine присвячені досвіду вимушеного переміщення та пошуку нового відчуття дому. У проєкті «Пока пап» Вишедська звертається до пам’яті про свого батька-художника, який помер після депортації на окуповані території.

 


Візитівку створила дослідниця Анна Потьомкіна.
Проєкт Documenting and Archiving War Art of Ivano-Frankivsk Region реалізовано за підтримки Documenting Ukraine program