Підтримати post impreza

Марта Базак

Марта Базак (1954) — народилась у Коломиї, нині живе та працює між Києвом та Коломиєю. Освіту здобула у Львівському державному училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша (1972) та у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (1978, відділ художнього текстилю).

Після завершення навчання працювала в різних інституціях і виробничих середовищах: завідувачкою відділу Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття, в Івано-Франківському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України, а також у Дирекції художніх виставок Міністерства культури України в Києві.

З 1988 року — членкиня Національної спілки художників України. З 2002 року — старша викладачка кафедри художнього текстилю Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука. У 2009 році отримала звання заслуженої художниці України.

Починаючи з 1976 року, Марта Базак є учасницею понад 70 художніх виставок, серед яких 14 персональних. Її твори зберігаються в музейних і приватних колекціях в Україні та за кордоном — зокрема в Канаді, Німеччині, Польщі, США та Франції.

Марта Базак (1953, Коломия/Київ) — художниця, науковиця, викладачка, музейна працівниця. Одна з двох художниць, яку зараховують до Станіславського феномену та художнього покоління «Імпрези». У її практиці ключовими є теми дому, дороги, горизонту та внутрішніх станів, вибудовуючи складні образи мінімальними й стриманими засобами. Образи часто виникають із пам’яті та повторного осмислення, а не з натури, вибудовуючись через нашарування й повернення до вже створених мотивів. Її роботи поєднують медитативність, лаконічність форми та увагу до фактури й кольору.

Галерея робіт

З дитиною, 1992

З дитиною, 1992

Без назви, 1992

Без назви, 1992

Пейзаж, 2012

Пейзаж, 2012

Дороги 2, Дороги 1, 2016

Дороги 2, Дороги 1, 2016

Вікна, 2020

Вікна, 2020

Ратуша, 2023

Ратуша, 2023

Практика Марти Базак формується на перетині живопису, графіки, гобелена й художнього текстилю. Вона працює з лаконічними засобами, вибудовуючи складні образні й емоційні стани через стриману колірну гаму, ритм площин, фактуру та світло. У її роботах відчутний вплив текстильного мислення — увага до структури, нашарування, матеріальності поверхні. Водночас живопис і графіка художниці тяжіють до медитативності, тиші та внутрішньої зосередженості.

 

Для Базак важливими є мотиви дороги, дому, горизонту, ангельських і жіночих фігур, а також образи міста, які виринають із пам’яті. Значна частина її робіт пов’язана з Коломиєю — містом дитинства й постійного повернення. У пейзажах з’являються обриси коломийської ратуші, церков, старих вулиць, а горизонт часто стає образом руху між містами — Києвом, Коломиєю, Івано-Франківськом. У багатьох роботах цей горизонт пов’язаний із досвідом постійної дороги: тривалого життя «між», коли дім водночас існує у реальності й у пам’яті.

 

Особливе місце у творчості Марти Базак займає мотив ангела. Її ангели позбавлені урочистої сакральності — це радше вразливі й людяні постаті, які переживають тривогу, втому, очікування, надію. У деяких роботах крила виглядають як тягар, який потрібно підтримувати й нести.

 

Художниця багато працює з нашаруванням і поверненням до вже створеного. Вона часто перемальовує власні роботи, «витягує» нові образи з попередніх композицій. Її багаторічна практика розгортається не як безперервна лінія, а як постійне повернення до творчості після пауз, пов’язаних із роботою, материнством, викладанням чи життєвими обставинами.

 

Коломия та Івано-Франківськ є ключовими топографіями у практиці Марти Базак. Досвід дитинства біля Прута, образи коломийських ратуш і постійне переміщення між Коломиєю, Києвом і Франківськом формують її уявлення про простір як про рух між точками, а не фіксоване місце. Лінія дороги, горизонт і пейзаж з пам’яті стають повторюваними мотивами, що формують візуальну мову художниці.

 

У практиці Марти Базак немає прямих зображень війни 2014 чи 2022 років, однак її роботи існують у контексті часу, позначеного війною. Особливо промовистим у цьому читанні є мотив ангела — фігури, що поєднує вразливість, напругу й тягар. Ангели в її роботах не є захисними чи ідеалізованими образами, а радше істотами, що несуть стан тривоги, передчуття та внутрішньої нестабільності, які можуть опосередковано резонувати з досвідом історичної непевності.

 


Візитівку створила дослідниця Анна Потьомкіна. 

Проєкт Documenting and Archiving War Art of Ivano-Frankivsk Region реалізовано за підтримки Documenting Ukraine program