Художник працює з парадоксами людського мислення, де головною темою є час. Розпочата ще у 1996 році серія «Homo chronicus» – про людину як про часову істоту, яка має обмежений час існування, але завдяки власній інтуїції, чутливості, візіонерству може перестрибувати через часові інтервали, та коли людина залишається сама, начебто наодинці з собою, а насправді – наодинці з часом, який їй відпущений. «Поки ти є, є час, коли тебе немає, немає і його» – це основне мотто життя і творчості Ростислава Котерліна.
Рафінована загадковість полотен, парадоксальність об’єктів, абсурдність фотосюжетів, динаміка відео – вже давно впізнавані авторські ходи, що не залишають байдужими тих, хто шукає відповіді на питання, про що мовить мистецтво і де приховано його радощі.
«Я свідомо називаю живописні роботи Ростислава Котерліна малюнками, бо це без огляду на ступінь прописаності (а він буває як комерційно досконалий, так і відверто ескізний) — малюнки передусім. Це замальовки з натури, з тієї єдиної, вартої змалювання натури, що її всі називають по-різному: хто «власним Я», хто — «внутрішнім талібаном», а хто й просто — скелетом у шафі», – Іздрик.
Сфера професійної і творчої діяльності Котерліна – живопис, об’єкти, сценографія, інсталяція, перформанс, тексти, фото, відео формувалася повсякчас і паралельно. Ті чи інші жанри знаходили своє застосування в разі їх потреби й органічності. Тематики і смисли були рефлексіями на сьогодення прожите автором. Або вимислами. Або снами.
Полотно «Вовчання ягняти», 1997 – програмна робота художника, своєрідне підведення підсумків наприкінці тисячоліття, парафраз назви відомого голлівудського трилера «Мовчання ягнят». Але нічого, що б нагадало фільм, ми не побачимо на картині – семеро дітей дошкільного віку на задньому плані з характерними для часів совка новорічними вухами зайчиків-кроликів на головах, з цікавістю, навіть роззявивши рота, розглядають-дивляться поперед себе, в майбутнє.
Вічні питання – що таке мистецтво, навіщо воно, про що його мовлення, ну і хто такий художник. Ремісник, мрійник, пророк, нероба чи декоратор дійсності? У картині «Художник» самотня зловісна фігура зображена зі спини з маскою Гая Фокса в руці безмовно втомлено зависає над усім блакитним світом та безмежною темрявою космосу з одинокою зіркою. Блазень, філософ, просвітлений, месник, святий…
Митець не відповідає, лишень ставить питання. Художник не обмежує своє мовлення інтелектуальними репліками та іронією, а намагається оголити нові таємниці висловлювання, відкрити нові за вразливістю сторони вічних ідей, пробудити призабуте.
Окрім живопису працює з фото, відеоартом, перформансом. Котерлін одним з перших у місті освоїв ази концептуального фото та відеоарту, його фільми є недооціненим, але важливим внеском в архів сучасного українського мистецтва. Експерименти з новими медіа були не для акту «розкартинення», а щоб асоціювати своє мислення з трансформаціями, що змінюють час та оточення за посередництва технологічного прогресу. Відео «Медитації на стику», 1995-2017 були показані у ретроспективній виставці «Flashback. Українське медіа-мистецтво 1990-х» в Мистецькому арсеналі у 2018 році.
Усі програмні декларації та виставки були апробовані в Івано-Франківську. Починаючи з «Медитації на стику», 1995, художній музей, і до масштабної ретроспективи «Домашній перегляд» у Музеї мистецтв Прикарпаття, галереї «Арт на мур» та «Маргінеси», 2014. У 2026 році в Музеї мистецтв Прикарпаття відбулася виставка «22 картини», а у Ваґабундо — «Червона доріжка». Митець був натхненником та учасником проєктів «Ріка», 1999, «Global money» (спільно з Анатолієм Звіжинським), 2004, «Увага», 2005, «Сміття», 2008, «Війна. Весна», 2014 тощо. Окрім виставкової діяльності, художник займається освітніми проєктами, викладаючи основи малюнку та читаючи лекції про мистецтво у Ваґабундо та на запрошення галереї «Асортиментна кімната». Без журналістського доробку не можливо уявити мистецький контекст місцевої ситуації, його тексти в альманасі «Кінець кінцем», у місцевій пресі, у альбомі «Перший відмін_ок» є важливою складовою мистецького процесу. Його «Книга натяків», 2017 — вельми специфічна, саркастична, стилістична проза про ситуацію в українському артистичному середовищі, буде цікавою для широкої аудиторії.
Художник незважаючи на зовнішні обставини продовжує плідно працювати. Картини «Транзитна сучасність», «Українська ніч», «Нема постів, постмодернізм», «І знову про викрадення Європи» та ін. відсторонено-поетично фіксують реальність сьогодення.
У 2022 році в Німеччині роботи Ростислава Котерліна брали участь у благодійних виставках українських митців організованих на підтримку України в Німеччині «Immunität für die Kunst», Kunsthaus Alte Mühle, Smallenberg, 2022 та «Koloniale Landschaft» Galerie Obergeschoss, Bautzen, 2026.
Картини намальовані про війну демонструють сторонній погляд-роздум, а колажі містять своєрідну сатиру політичного характеру. «Трагічна і жорстока ситуація війни, в яку ми потрапили попри нашу волю, поставила перед кожним прості і фундаментальні питання. Відповідей немає, вони прийдуть пізніше. Якось діяти, рухатися у великому руслі – можливо, це найкраще, щоб вижити. Але оскільки не всі на таке погоджуються, тому й світ є такий неймовірно цікавий, строкатий і жорстокий. Завжди є хтось, хто намагається рухатись проти течії. На наших очах формується нова історія, приходять нові справжні герої, творяться нові міфи. А те, що є зараз – промине. І це дуже добре», – Ростислав Котерлін.
Художник — активний учасник благодійних мистецьких акцій на підтримку ЗСУ – від розмальовування військової амуніції до надання картин для аукціонів. Учасник благодійного аукціону «Промо_колекція», 2025 влаштованому ГО «Українське відродження. Імена та постаті» в Музеї мистецтв Прикарпаття.
Ростислав Котерлін — знакова постать українського сучасного мистецтва, відомий своєю здатністю поєднувати різні медіа та мистецькі форми у виразну художню мову.
Візитівку створив мистецтвознавець Анатолій Звіжинський.
Проєкт Documenting and Archiving War Art of Ivano-Frankivsk Region реалізовано за підтримки Documenting Ukraine program
