Художниця, дизайнерка, науковиця. Творча практика Надії Бабій є безпосереднім наслідком її дослідницької діяльності та поетичного досвіду 1990-х років. Вона ескізує методом поетичної рими – шукає образи й метафори, які згодом укладає у колажеві композиції, паперову пластику чи живописні візії природи і міста. Хмари, дерева, квіти й комахи постають носіями особистого міфологізму, позбавленими суто натуралістичного трактування.
Найбільш плідно працює у графічній витинанці. У своєму поетично-пластичному пошуку художниця звертається до паперу як до головного медіуму, за допомогою якого осмислює внутрішній світ людини, стосунки та поняття свободи. Концептуальний фундамент її робіт будується на перетині глибокого екзистенціалізму та сакральної складової національного бароко, що набуває нових символічних форм через сучасну авторську пластику.
Технічний арсенал мисткині вирізняється сміливим експериментуванням. Вона не обмежується суто витинанням, а залучає прийоми виривання та видирання паперу, поєднуючи філігранні силуети із природною, рваною фактурою паперового краю. Особливу увагу художниця приділяє просторовій взаємодії сюжетів, вдаючись до методів сценографії. Експериментує з матеріалами: використання обгорткового паперу, друкованих форм чи серветок створює несподівані живописні й об’ємні ефекти, а стримана монохромна та пастельна гама підкреслює силуетну чіткість композицій.
Тема міста та його культурного розмаїття є провідною як у науковому доробку, так і в художній творчості Надії Бабій. Як дослідниця, вона є авторкою мистецтвознавчих есеїв, енциклопедичних статей про культурних діячів і діячок Івано-Франківська, а також розвідок, присвячених урбаністичним студіям, неформальним спільнотам і вернакулярним просторам. Співавторка (із Богданом Губалем) монографії «Двері і брами Станиславова» (2016), авторка монографії «Актуальні культурно-мистецькі практики та процеси Західної України кінця ХХ – початку ХХІ століть» (2022). У живописі мисткиня фокусується на темі «культурних слідів» – зокрема графіті та дорожніх знаках, інтерпретуючи їх як візуальні маркери часових і соціальних шарів.
У перші дні повномасштабного вторгнення мисткиня долучилася до волонтерських рухів та практик медіаопору, створивши низку постерів для соціальних мереж, які згодом увійшли до архіву УКФ «Мистецтво перемоги». Спільно зі студентами заснувала проєкт «Щоденники війни», а досвід перших трьох місяців буття в умовах воєнного стану узагальнила в науковому дослідженні «Культурно-мистецькі практики у контексті стратегій опору й оборони 2022».
Повноцінним художнім осмисленням досвіду війни стала виставка «Метаморфози» (2026). Головні образи експозиції – квіти та комахи – постають тонкими метафорами людських взаємин і внутрішніх станів. Через колаж, продряпування, спроби обмежити природу акварельного розтікання у роботах оприявнюються фундаментальні виміри людського існування: любов, мімікрія, смерть та вічний танець життя, схоплені в моменті «тут і тепер».
Візитівку створила науковиця Надія Бабій.
Проєкт Documenting and Archiving War Art of Ivano-Frankivsk Region реалізовано за підтримки Documenting Ukraine program
