Формація Detali відзначає сім років. Ми поговорили із засновником формації Олесем Зазуліним про здобутки і факапи, зміни і вплив на електронну тусовку Франківська і не тільки.
Що ви можете назвати своїми головними здобутками за сім років існування?
Detali стала центральною подією в більш неформальній електронній музиці на Заході України. Тобто, коли ми почали робити свої події, вийшли на якісніший рівень, ніж це відбувалось до нас. Кілька років до появи Detali був застій.
Орієнтовно з Революції гідності до 2017 року відбувались невеликі вечірки, але вони були в меншому масштабі, [організовувались] без великих вкладень. Не завжди там були якісний звук, світло, не було цікавого запрошеного артиста. З першої події Detali ця планка дуже піднялася. Тоді всі відвідувачі були, напевно, шоковані, я теж, бо не очікував, настільки сильною буде енергетика.
Кожна наша подія — певною мірою здобуток, бо щоразу проводили їх в новому місці. Готували його з нуля, щоб влаштувати буквально одну подію. Перші Detali відбулися в «Парасольковому цеху» ще до реновації «Промприладу» й того, як сюди отримали вільний доступ всі охочі. Це був закритий завод, де були тільки працівники й ще кілька репетиційок.
Якщо йдеться про культурні здобутки, то ми першими в місті привезли найкрутішу, напевно, аудіосистему для електронної музики — Funktion-One. Ми запрошували не одного закордонного артиста світового рівня.
Мали дуже класні колаборації з «Іншою Освітою» й «Асортиментною кімнатою». Разом робили фестиваль електронної музики та сучасного мистецтва «Detaliзація», освітній проєкт «Детально». Вважаю цей фестиваль найкрутішим з того, що траплялось у нічному житті Франківська. Вперше на Заході України робили колаборацію Jägermeister. Тоді вони мали відгалуження — JagerVibes, в рамках якого підтримували музичні проєкти. Після запуску «Detaliзації» ми з Альоною Каравай вирішили створити альтернативу фестивалю і запустили серію освітніх лекцій, воркшопів і дискусій про електронну музику та медіаарт.
Минулого року запустили лейбл електронної музики, на якому випустили вініловий реліз — Сергія «Кузі» з «Братів Гадюкіних», який після завершення кар’єри в «Гадюкіних» почав займатися електронною музикою, був диджеєм та продюсером. Один з учасників нашої команди, Роман Капій, зв’язався з колишньою дружиною «Кузі» і домовився, щоб ми могли видати його нерелізнуті роботи.
А факапи були?
Так, звісно. Були ті, що впливали на комфорт відвідувачів. До прикладу, двічі в нас на тусовках було дуже холодно. Одного разу холод зненацька застав нас у вересні. Ніхто не очікував, що в такий період треба буде ставити обігрівачі, знаходити місце, що повністю зачиняється. Це був рейв в Угринові в партнерстві з чернівецькою промогрупою «Капсула». Приміщення було неізольоване від навколишнього середовища: дірки в стінах, не було вікон де-не-де тощо. Коли вночі температура впала до 6 чи 7 градусів, стало дуже холодно. Бетонне покриття підлоги було дуже старе. Коли туди зайшло близько 800 людей, бетон почав кришитися, здійнялось багато пилу. Це теж було непередбачувано.
Також на ще одній події було дуже холодно. Тоді надворі було -20, напевно. Хоч у приміщенні працювали обігрівачі, й воно було досить захищене, температура все одно була неймовірно низька.
Був також момент з поганою акустикою. Ми проводили подію в парку Шевченка в скляному ангарчику. Хотіли постаратися над звуком, привезли професіоналів з Чернівців з класною аудіосистемою, але звучання було погане. Хоча атмосфера на події була чудова.
Як формація змінилася, трансформувалася за сім років?
Очевидно, що ми набули більше досвіду у всьому. Плюс змінився підхід до організації подій. За цей час був потік людей, які працювали з нами. Спочатку мені в організації допомагали найближчі друзі, які насправді не дуже горять електронною музикою. Потім приєднувалися люди, яким більше цікава культура електронної музики. Згодом дехто з них запустив свою формацію Vtixa. Також було таке і з молодшим поколінням. Вони теж волонтерили на подіях, і потім хотіли запустити свою формацію, але, на жаль, обмежилися тільки однією подією.
За цей період сформувався ростер наших резидентів. Зараз найактивніших троє-четверо, але до повномасштабної війни нас було восьмеро. З часом хтось переїхав в іншу країну, хтось досі не може емоційно адаптуватися і, наприклад, виступати далі на подіях.
Змінювалося і саме звучання нашої формації. Ніколи не обмежувалися жанрово, але все ж таки відбувалася кураторська робота з музичного напрямку. І обирали те, що в той момент нам і нашій аудиторії найбільше подобалося. Все починалося з важчого технозвучання. Зараз воно більш спокійне, тріпове, іноді дивнувате. На наших подіях чи від наших резидентів складно почути якесь індустріальне техно, наприклад.
[За цей час] сформувалася команда людей, які працюють над проєктом. Є напрямки, наприклад, з відбору музики на лейбл, кураторського менеджменту, з організації подій. Є Тарас Данів, який займається технічним супроводом та локацією, тобто контактує з підрядниками і слідкує за правильним встановленням всього. Є Олена Кущенко, подруга, яка завжди допоможе з дизайном. Наш фотограф – Саша Галущак, гостей зустрічає Катя Музика, за бар відповідає Валерія Лукʼянова. Донедавна шефом з комунікації та креативу працював Олексій Мельничук, та днями він пішов у військо. Звісно, є десятки друзів формації, які час від часу допомагають своїми навичками, ідеями, підтримкою.
Повернемося до першого релізу та лейблу. Чи є плани щодо цього напрямку далі?
Так, звісно, є. Плануємо розвивати лейбл надалі. У нас були очікування спочатку від одного артиста. Не буду називати імені. Кілька місяців витратили, щоб отримати від нього музику. А врешті не склалося. Зараз маємо матеріал на наступний реліз, але хочемо зробити його трошки іншим. Попередньо, план такий, щоб це був реліз соло артиста, точніше артистки. Вона нам уже надала музику. Але ми з Романом Капієм подумали, що класно буде зробити спліт, тобто реліз двох виконавців. Чекаємо на музику від ще одного артиста. Сподіваюся, наприкінці літа або на початку / в середині осені буде наступний вініловий реліз.
Яким бачите свій вплив на тусовку електронної музики загалом і на місто зокрема?
Мені здається, Detali дуже повпливали на електронну музику і в місті, і в Україні. Ми показали нашим людям, що у Франківську можна робити класні речі. У нас є дуже великий запит на це. Якщо в тебе є об’єм людей, які відвідують події, можеш робити їх якісніше. Маєш більше ресурсів — можеш дозволити собі класні привози, звук, візуальний ряд, інші доповнення. Франківськ крутий тим, що тут дійсно багато людей, які люблять електронну музику і щиро горять цим.
Ми показали, що всі можуть робити щось круте в досить невеликому місті.
Це я кажу вже про всеукраїнський масштаб. Раніше у столиці мало хто знав про електронну сцену Івано-Франківська. А зараз про нас відомо всім, хто взагалі залучений до електронної сцени: промогрупам, артистам, лейблам. Ми робили не одну колаборацію з промогрупами з Києва, і всі відгукуються дуже круто.
Яким ви бачите далі розвиток Detali?
Це складне питання, тому що зараз такий час, що планувати дуже непросто. Якщо ти — особа чоловічої статі, то можеш вирушити в будь-який момент на війну. У час повномасштабки проводимо одну, максимум дві події на рік, якщо йдеться про Франківськ. Ці події — в більш компактному, «лісовому» варіанті, з більш спокійною музикою. Мабуть, десь так і буде далі.
Зараз є план провести ще одну подію восени в приміщенні. Але це лише ідея, не знаємо, чи вона буде втілюватися. У нас також відбуваються час від часу якісь шоукейси в інших містах і навіть країнах.
З радістю будемо далі грати своїм складом в інших містах. Є також плани з розвитку лейблу — це пошук і просування артистів. Є в нас ідея з Анею Потьомкіною знову влаштувати фестиваль «Detaliзація», але в більш освітньому форматі. Хочемо запросити на нього різних лекторів, артистів, які будуть ділитися своїм досвідом. Тобто, це буде щось на кшталт «Детально», але в офлайні та більш обширно і практично. Звісно, буде розважальний складник — вечірка, але вона не буде центральною ідеєю цієї події.
На початку повномасштабного вторгнення, коли Міністерство культури не вимагало військово-облікових документів у чоловіків (навесні 2023 року змінились правила виїзду артистів за кордон, і отримати лист сприяння стало важче — прим.ред.), і ми встигли з’їздити на три шоукейси за кордон, подумав, що зможемо більше представляти наше звучання та ідею на закордонних подіях. Але в певний момент ця можливість закрилася, і зараз це набагато складніше робити.
Фото: Detali
