З композитором Максом Йосом ми поговорили про навчання диджеїнгу в гуртку Detali, роботу над відеоартом і розвиток електронної музики у Франківську.
Розкажи про свою роботу в гуртку Detali? Наскільки у Франківську популярне це бажання — навчитись диджеїнгу?
Гуртком Detali займаюся десь три роки. Якщо не зраджує пам’ять, все почалось із 63 Котельно-зварювального заводу, де у нас був великий простір — «Халабуда». Разом із командою Detali я був одним із його засновників. Ми зробили невеличку студію, де почали вчити людей спочатку диджеїнгу, а відтак — написанню музики в програмі Ableton Live. Усе було доволі стихійно, бо на той час я ще навчався в університеті й не завжди мав змогу постійно цьому приділяти час. Зараз це повноцінна робота. Взимку студентів менше, а навесні та влітку — дуже багато. Буває, заняття тривають від ранку до вечора.
Багато людей цікавиться диджеїнгом не тільки в нашому місті. Школи є у Львові та Києві. У нас доволі низька ціна. Я цим займаюся достатньо довго, тому трошки «набилася рука» і краще виходить викладати людям, пояснити якісь складні речі. Зараз більше викладаю не диджеїнг, а написання музики в Ableton Live — тобто все, що стосується саунддизайну.
Чи треба місту так багато диджеїв?
Думаю, що не потрібно, але декому просто це цікаво. Люди не ставлять собі за мету добитися кар’єри або перетворити диджеїнг в роботу — їм цікаво спробувати. А комусь хочеться потім почати кар’єру.
От кого не вистачає, і за це я топлю та стараюся більше заохотити, — це жінок-диджейок, бо їх дуже мало у Франківську.
Зараз є ким пишатися, бо на останніх потоках було дуже багато дівчат, які серйозно хочуть цим займатися. Надіюся, що скоро в нас з’являться потужні представниці цього ремесла. Якщо вони будуть займатися ще чимось, крім курсів, то в них усе вийде.
Як би ти описав ситуацію з електронною сценою Франківська станом на 2024?
Трішки відбувається занепад в плані подій: їх не так багато. Якщо порівняти, наприклад, з Києвом, Харковом, навіть Львовом, то у Франківську їх менше. Але є люди, які цікавляться електронною музикою. Це класно, що є спільнота, яка вчиться нового і прагне чогось кращого.
Промогрупи — Detali, VTIXA, частково «Потужняк», — які організовували якісь культурні події, вечірки тощо, стимулюють людей більше цікавитись та заглиблюватися в цю тему.
Над якими проєктами з відеоарту ти працював? У чому полягає особливість такої роботи? Чим вона відрізняється від інших твоїх музичних проєктів?
Розпочну із проєкту «Синя борода». Це театральна вистава режисерки Соні Слюсаренко. За відеоарт відповідали Діана Дерій та Кріс Войтків. Дуже цікавий проєкт, який досліджував пам’ять, тілесність і голос жінки в цьому. Я займався написанням музики до вистави, обробкою голосів дівчат, що були заздалегідь записані. Останній мій проєкт відбувся минулого тижня в Харкові — «Жінки Лота». Він дотичний до «Синьої бороди» і полягав у дослідженні історії та голосу жінки в ній. Ці проєкти були доволі великими. Треба було написати багато музики, зробити саунддизайн тощо. Специфіка роботи полягала в тому, що необхідно було комунікувати з іншими людьми, домовлятися, обговорювати, робити брейншторми і разом йти до кращого результату.
Було і багато менших проєктів. Наприклад, «Казка про дівчину, яка все пригадала» з Анею Потьомкіною в «Асортиментній кімнаті». Проєкт був знятий у рідному місті Ані — Миколаєві, який частково розбомблений. У роботі треба було більше працювати з картинкою, її динамікою. На відео дівчина ніби спить. Треба було передати якийсь казковий напівсонний, напівреалістичний звук, який би переносив у нереальний простір.
Робота з відеоартом дуже відрізняється від диджеїнгу. Диджеїнг передбачає те, що береш готовий матеріал музиканта чи музикантки та поєднуєш їх в одну композицію. Це, по суті, більше маніпулювання емоціями та контекстом тут і зараз з чужими речами. Відеоарт, саунддизайн та написання музики — це створення чогось свого з нуля. Це може бути записаний якийсь саундскейп, наприклад, лісу чи міста, і цей звук ти можеш переробити, або гри на музичному інструменті. Це робота з аналоговими синтезаторами, обробка, постпродакшн тощо. Ще потрібно зважати на динаміку картинки, на те, що відбувається в кадрі, — і вміти його підкреслити і ще більше розкрити.
Звуком можна добитися кращого результату, ніж просто картинкою. Звук допомагає глядачу більше зануритися в тему, допомогає людині увійти у певний стан.
Якщо говорити про Zlypni, то самі себе ви описуєте, використовуючи згадки про езотерику і панків. Натомість «Слух» колись вас назвав «наївом». Є спокуса сказати, що «панк та езотерика» загалом описує багато франківських музичних і не тільки проєктів (ті ж «Перкалаба», «Пенсія», художники Крейзік і Парфьон). Чи ти згоден з цим? На твою думку, чому так?
Напевно, я частково згоден. Цей гурт — більше навіть не про музику, а про енергію. Я б не назвав нас поки що бозна-якими музикантами, нам ще є куди рости. Є питання в зіграності та звучанні. Ця енергія — якраз те, що можна назвати умовно панком.
А щодо езотерики… Стараємось переосмислити наше коріння, те, звідки ми родом. Ми всі народилися в Івано-Франківській області й стараємося знайти свій шлях. Другий альбом, що вийшов недавно, був експериментом. До кінця я ним не дуже задоволений. Напевно, тому що довго над ним працював. Він мені набрид. Вважаю його трішки запізнілим. Хотілося б, аби він вийшов на рік швидше, і це було можливо. Наступний вийде більш вдалим. Він чимось прикольний, але, напевно, я занадто самокритичний.
Багато гуртів використовує містичну штуку. Ми в Карпатах, тут такий вайб несеться. Цей вайб ще пов’язаний з людьми. Івано-Франківськ — цікаве місто, дуже його люблю через людей. Тут такий котел різних професій. Можливо, через те, що це маленьке місто, ми всі вимушені комунікувати. Це перетворюється у цікаві колаборації.
Захоплююсь «Перкалабою», «Пенсією» та іншими івано-франківськими гуртами. Коли працював над зведенням, то багато слухав «Перкалабу», надихався. Хоча, зрештою, я б не сказав, що наше звучання схоже на «Перкалабу» чи «Пенсію». Ці гурти — ще більше про енергію, ніж ми. Нам ще є куди рости, щоб добитися такого результату взаємодії слухача з музикантом.
