Третій рік поспіль команда post impreza складає підсумки року і перераховує важливі культурні події, які відбувались з нами та містом. 

січень

На початку року почалась / відновилась реставрація Палацу Потоцьких.

В Одеському художньому музеї відкрили виставку-ретроспективу франківського жіночого відеоарту «Приходять і відходять», кураторками якої стали Аня Потьомкіна та Ксенія Погребенник (а у квітні цю виставку показали у Франківську).

Це — не єдина виставка, якою «обмінялись» Франківськ та Одеса: другою став проєкт «Опалювальний сезон» Васі Дмитрика, одеського художника родом з Франківщини. 

лютий

В Україні почали працювати над новою стратегією Міністерства культури (серед експерт_ок — франківські культурні менеджерки Альона Каравай та Ірина Чужинова).

березень

Будинок «під Лиликом» врятували від забудови — Мінкульт вніс його до Державного реєстру памʼяток.

Почались (і тривали весь рік) протести проти забудови біля озера. Березневі протести були зосереджені проти зведення каплиці у зеленій зоні.

Уперше з 1990-х мисткиня Марта Базак отримала персональну виставку її робіт, за кураторства дочки та мисткині Терези Яковини (ось тут є каталог робіт). Марту, разом з Веселою Найденовою, зараховують до покоління «Імпрези». 

квітень

Новим керівником обласної філармонії став Володимир Рудницький.

Франківський драмтеатр весь рік збирав нагороди: Ігор Захарчук та Іван Бліндар здобули звання заслужених артистів. Олексій Гнатковський став народним артистом. Також він здобув за роль Івана Довбуша нагороди «Чорний лотос», «Золота дзиґа». Український Міжнародний кінофестиваль «Птах» визнав його та Ірму Вітовську найкращими акторами. А вистава «Дзяди» здобула відзнаку журі «За краще використання простору для сценічної оповіді» на Фестивалі-Премії ГРА.

травень

Василь Іваночко, Віктор Доскалюк, Михайло Джичка, Мирослава Яремак та Богдан Губаль задекларували бажання створити (ще один) художній музей у Франківську.

Франківська програма промоції читання «Читай» стала «Текстурою» (засновник «Читай» Тарас Малий пішов з проєкту).

У травні продовжились протести проти спотворення вигляду готелю «Дністер» (скандал довкола брутальної «реставрації» тягнеться ще з 2016 року). 7 травня, до 110-річчя будівлі, франківці зібрались покласти квіти біля готелю і нагадати новим власникам про обіцянку розісклити колонаду. Жодної реакції з боку власників чи міста не було.

червень

У Франківську відбувся перший Шекспірівський фестиваль.

Доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва ПНУ Надія Бабій захистила дисертацію «Актуальні культурно-мистецькі практики та процеси Західної України кінця XX – початку XXI століть: культурні домінанти, форми репрезентації, перспективи» і стала докторкою мистецтвознавства. Монографія викликала різноманітне обговорення у мистецькій тусовці.

«Асортиментна кімната» завершила перший рік навчання у франківській Школі сучасного мистецтва фра фра фра випускною виставкою «Засів хмар». 

Почався ремонт «Молочки».

Івано-Франківська міська рада створила відділ охорони культурної спадщини. Його досі ніхто не очолив: у листопаді міський голова Руслан Марцінків жалівся, що з 13 кандидатур на посаду не було жодного кваліфікованого спеціаліста.

У Франківську зʼявилось нове видавництво: «Асортиментна кімната» створила видавничий проєкт i lost my library / я втратила мою бібліотеку. До кінця 2024 року цей проєкт перевидасть дві раніше опубліковані книги, дві нових та анонсує ще чотири.

Ігор Панчишин відкрив першу персональну виставку «Моє місто». 

У соцмережах франківського культурного середовища стався черговий срач: у відповідь на критику через мізогінні та гомофобні висловлювання, опубліковану в закритому акаунті, Олег «Мох» Гнатів оприлюднив ще кілька мізогінних та образливих постів. Однією з тих, до кого він звертався, була художниця Марія Русінкевич.

липень

Ростислав Шпук зізнався, що вигадував діалоги Парфьона у книжці «Модельний ряд. Хроніки» (і загалом доклався до творення чи то б пак містифікації образу Парфьона).

До дня народження Остапа Бринського, який загинув 19 серпня 2023 у бою під Бахмутом, відкрили виставку його робіт «Алінієзація свідомості». 

Тривали суди за «Трембіту»: власниця архітектурної пам’ятки Світлана Бородайко пішла у суд, щоб оформити користування земельною ділянкою (КП «Центр розвитку міста та рекреації» було проти цього).

У Палаці Потоцьких відкрився Музей міста і зброї.

У Франківську драмтеатрі (в кооперації з «Асортиментною кімнатою») відкрилась виставка відеоарту про «мир» після воєн на Балканському півострові. 

Metalab відкрили центр розробок та продуктового дизайну «Поле». На відкритті грала Мар’яна Клочко.

серпень

Франківський «Новий театр» змінив назву і став IF DRACO, або Івано-Франківським театром драми і комедії.

У серпні та вересні в Карпатах відкрили дві нові книгарні.

Франківський митець Віталій Грех відкрив першу персональну виставку.

вересень

Друзі Олени Рубановської влаштували виставку її памʼяті.

Літературна резиденція імені Олега Лишеги створила у Франківську «Маршрут Лишеги» (а post impreza зробила інтерактивну карту зі спогадами про поета). 

У Франківську відкрився перший заклад з кримськотатарською кухнею.

Почався другий рік навчання у Школі сучасного мистецтва фра фра фра. 

Memory Lab відкрили програму перформативних воркшопів, що обʼєднала Миколаїв та Франківськ.

жовтень

Закрився, а потім перевідкрився «Блуд».

Київська мережа книгарень «Сенс» анонсувала, що планує відкрити книгарню у Франківську. 

В Івано-Франківську запрацювали «мовні інспектори», ними зголосились бути 50 людей. 

Вийшов великий альбом Ростислава Котерліна «Художник і час». 

листопад

Франківську «Трембіту» врятували від реконструкції: суд залишив будівлю у списку пам’яток архітектури місцевого значення.

Заарештували Василя Дороніна, відомого у Франківську як Мера Перкалаби (зусиллями мистецької тусовки на початку грудня Василь вже був на свободі).

Creative Women Publishing ініціювали створення у Болехові літературної резиденції Кобринської (та відновлення будинку, де жила письменниця). 

Кіт Марцик (який, за легендою, втік від міського голови) покликав містян на черговий мітинг біля «Дністра». Після цього мітингу на Ростислава Шпука (якого поліція вважає організатором акції, що сам Шпук заперечив) склали адмінматеріал за ст. 185 – 1 КУпАП «Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій». 

грудень

Почав працювати проєкт «чи співають жаби в стінах» — це мистецька переписка художниць та художників, які на фронті та які в тилу. 

На території Палацу Потоцьких знайшли понад 1000 артефактів (серед яких — залишки муру).

Горів Інститут мистецтв.

Вийшов артбук про Парфьона «Тут був художник». 

Надруковані перші «сигнальні» примірники «Першого вінка» — репринтного видання однойменного альманаху 1887 року. Тоді альманах видали своїм коштом Наталія Кобринська та Олена Пчілка, зараз за проєкт взялись Creative Women Publishsing.

На сцену повернувся франківський гурт «Фактично самі» з Іреною Карпою.

***

У 2024 році до Сил оборони приєднались: письменник, перекладач та видавець Остап Українець, Олексій Мельничук (співтворець серії концертів «Потужняк» та член команди Detali), учасники франківського гурту «Будьмо» (Микола Дутчак, Ростислав Коваль, Назар Левінський, Михайло Воробчук), Діана Дерій (художниця, учасниця Memory Lab). 

Напишіть нам, якщо ви знаєте інших дієвців культурного та мистецького середовища міста, хто цього року теж доєднався до війська — ми доповнимо цей перелік.