post impreza склала підсумки 2025 року й задокументувала головні дати й події культури і мистецтва, що сталися в Івано-Франківську та регіоні довкола.
січень
Франківська науковиця Ірина Матоліч здобула перше місце на конкурсі «Краще видання 2024» в номінації «Монографія» за книгу з історії українського мистецтвознавства.
Франківські автори Мирослав Кошик та Василь Карп’юк отримали премії BaraBooka.
13–15 січня у Коломиї вперше відбувся міжнародний кінофестиваль Colofilm Fest. Його заснувала продюсерка та режисерка Лана Турянська, надихнувшись прикладом чернівецького кінофестивалю «Миколайчук OPEN».
25 січня в «Асортиментній кімнаті» відбулася випускна подія майстерні Ярослава Футимського під назвою «зйомка / пісня / мовчанка». Ця майстерня Франківської школи сучасного мистецтва фра фра фра тривала з вересня по грудень 2024 року
лютий
Видавництво Creative Women Publishing перевидало український жіночий альманах «Перший вінок», випущений 1887 року коштом письменниць і громадських діячок Наталії Кобринської і Олени Пчілки.
В лютому в «Асортиментній кімнаті» підсумували тримісячне навчання у майстерні лендарт-художниці Наталії Лісової у межах Франківської школи сучасного мистецтва фра фра фра й відкрили виставку «Топтати землю». Майстерня Лісової тривала з вересня по грудень 2024 року.
Франківські театри підтримали «Молодий театр» й закликали розслідувати звинувачення київського режисера в домаганнях.
В Музеї мистецтв Прикарпаття почали експонувати картини Опанаса Заливахи. Це стало початком програми до 100-річчя від дня народження митця, яка тривала весь 2025 рік.
Відбувся випускний в межах підліткової майстерні Франківської школи сучасного мистецтва фра фра фра, з якою з вересня по грудень 2024 року працював Стас Туріна.
8 лютого мисткиня Олеся Саєнко презентувала артбук Want to know a secret, створений на основі серії робіт, які були представлені на однойменній персональній виставці в «Асортиментній кімнаті» у 2020 році.
Картина Ігоря Перекліти стала найдорожчим лотом на виставці-аукціоні «Промо_колекція». Картину «Тихе полювання на підерів» придбав міський голова Руслан Марцінків за 20 тис. грн. Аукціон зібрав 149 500 грн, які спрямують на купівлю DJI Mavic 3 Enterprise для 109 окремої бригади тероборони.
24 лютого в «Асортиментній кімнаті» відкрили виставку «(не) співають жаби в стінах». Виставка стала першим результатом програми мистецьких діалогів між митцями, які служать з ЗСУ, та «цивільними» митцями. Про враження від виставки написала текст дослідниця Олександра Кущенко.
Депутатка міської ради Мар’яна Вершиніна подала запит до Івано-Франківської прокуратури щодо залякування та переслідування громадських активістів, які захищають пам’ятки архітектури. Йшлося, зокрема, про випадок виклику до суду Ростислава Шпука за підозрою в «організації незаконного зібрання», яке відбулося 21 листопада 2024 року біля готелю «Дністер» за анонсом з анонімного інстаграм-акаунтом «Кота Марцика». В березні справу закрили через відсутність доказів.
березень
Лабораторію сучасної опери Opera Aperta номінували на премію The Classical:NEXT Innovation Award 2025. Журі відзначило їхню археологічну оперу «Чорнобильдорф», яку лабораторія презентувала у 2020 році.
8 березня в «Асортиментній кімнаті» відкрили феміністичну виставку «Моя киця та інші внутрішні звірі». Курували виставку Анна Потьомкіна, Ася Цісар та Оля Поляк.
Юрій Іздрик став лауреатом Шевченківської премії. Митець здобув перемогу в номінації «Література» за книгу поезій «Колекція».
13 березня 65-річний ювілей відзначив Юрій Андрухович. До цієї дати в Підземному переході Ваґабундо відкрили «Виставку Досягнень Сучасного Мистецтва», де були представлені роботи з приватної колекції Андруховича, зокрема Опанаса Заливаха, Емми Андієвської, Володимира Костирка, Нікіти Кадана, Миколи Яковини, Юрія Іздрика, Матвія Вайсберга, Ростислава Котерліна та інших.
17 березня визначили переможців премії імені Марка Боєслава в жанрі військової літератури. Ними стали Ольга Деркачова, Назарій Розлуцький, Оксана Рубаняк та Роман Дронюк.
12 березня у Франківську презентували монографію докторки мистецтвознавства та професорки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Надії Бабій. В книжці викладено історію мистецьких практик в Західній Україні за останні 50 років. Навколо книги тривали дискусії, бо не всі себе знайшли в тексті.
Видання «Українська правда» відзначило лідерок премією «УП 100. Сила жінок». У списку – двоє дієвиць культури з Івано-Франківська. Це архітекторка, співзасновниця та кураторка урбаністичної лабораторії METALAB Анна Пашинська та військова, командирка роти безпілотних авіаційних комплексів, поетка Оксана Рубаняк.
23 березня пішов з життя Василь Юрців, головний режисер Івано-Франківського театру драми і комедії. Йому було 54 роки.
Акторам Франківського драмтеатру присвоїли почесні звання: акторка Ольга Комановська отримала звання «Народна артистка України», а Павло Кільницький — «Заслужений артист України». Згодом заслуженим артистом став Андрій Мельник.
Письменника Юрія Винничука спершу виключили з Українського ПЕН, але згодом залишили. На знак незгоди з цим рішенням заяви про вихід з Українського ПЕН вже подали письменник та офіцер Збройних Сил Ілларіон Павлюк та письменниця й правозахисниця Лариса Денисенко.
На запрошення берлінської Академії мистецтв «Асортиментна кімната» приєдналась до мережі мистецьких резиденцій «Songs of serpents», які працюють з темою екофемінізму в мистецтві.
квітень
Квітень став місяцем втрат для франківської мистецької спільноти.
3 квітня через поранення помер франківський митець, військовий Геннадій Гаврилів.
12 квітня померла художниця декоративно-ужиткового мистецтва, поетеса, засновниця дитячої художньої студії «Кольорові пальчики» Марія Корпанюк.
13 квітня помер франківський художник Володимир Гривінський.
16 квітня у Франківську закрили на реконструкцію кінотеатр «Космос».
16 квітня відбулася прем’єра фільму Суспільне Івано-Франківськ про мисткиню Параску Плитку-Горицвіт «Горицвіт: квітнути всупереч».
Визначили лауреатів міської премії імені Франка. Ними стали Василь Загороднюк, Ірина Фотуйма, Тетяна Дадак і Віталій Кобинець.
травень
5 травня померла відома франківська письменниця, представниця Станіславського феномену Марія Микицей. Останнє прижиттєве інтерв’ю з з Марією Микицей можна прочитати тут.
Визначили лауреатів обласної премії імені Василя Стефаника. Ними стали Іван Андрушко, Іванна Стеф’юк, Роман Киселюк, Михайло Буджак, Оксана Тебешевська.
7 травня у Франківську встановили рекорд України за найбільшу серію книг про історію міста. Йде мова про номінацію «Найбільша краєзнавча книжкова серія з історії одного міста». Франківське видавництво «Лілея-НВ», яким керує Василь Іваночко, випустило в серії «Моє місто» 51 книгу.
В першій половині травня в «Асортиментній кімнаті» пройшла спільна виставка Марії Русінкевич та Кристини Мельник під назвою «Те, що має повну зовнішню схожість з чимось іншим». Пізніше на post impreza вийшла відкладена розмова між мисткинями.
16 травня у Коломиї відкрили виставку робіт Володимира Михальчука «Торгівля міфом та пам’яттю». Більше про цей проєкт читайте за лінком.
Гурту «Курган & Agregat» відмовили виступити у франківському Палаці Потоцьких. Згодом гурт таки виступив у Франківську, але на іншій локації й зібрали 1 200 000 грн для військових.
31 травня відкрили випускну «не тривожну виставку» ознайомчої майстерня Франківської школи сучасного мистецтва фра фра фра. Ця майстерня тривала з вересня 2024 по травень 2025 року, а про виставку написала Вікторія Видиборець.
З 29 травня до 1 червня в Мистецькому арсеналі показали виставку візуальних робіт Юрія Іздрика, створених після 2022 року. Виставка називалась «Коробочки Іздрика».
червень
З нагоди свого восьмиріччя формація Деталі 7 червня провела лісовий рейв. Сети з ювілейного та інших рейвів можна послухати на soundcloud. Минулого року засновник формації Олесь Зазулін розповідав post impreza про результати й висновки після семи років роботи.
У Дрогобицькому осередку НСЖУ закликали позбавити Іздрика Шевченківської премії через нецензурну лексику у його віршах. Юрій Іздрик посміявся, але утримався від коментаря для post impreza.
Юрій Андрухович став фіналістом літературної премії імені Нойштадта.
15 — 20 червня у Франківську пройшов другий Шекспірівський фестиваль. Цього року програма складалась лише з українських вистав.
Марія Козакевич випустила «Франківську абетку».
Франківська музикантка Ірина Борух стала «Заслуженою артисткою України».
В останній тиждень червня в Івано-Франківську відкрилося три виставки робіт та один реенактмент акції Євгена Самборського «Місце для повернення», присвячені теми спадщини тих художників, які поїхали з України. Курували серію виставок Альона Каравай, Ярема Малащук та Станіслав Туріна, а написала про непрості виставки на некомфортну тему Ася Цісар.
липень
1 липня Міністерство культури України повідомило, що в українському павільйоні на Венеційській бієнале в 2026 році буде представлено роботу персональну виставку Жанни Кадирової «Гарантії безпеки», яка реалізується у партнерстві з громадською організацією «Музей відкрито на ремонт» та за кураторського супроводу Ксенії Малих та Леоніда Марущака.
Мисткиня Антонія Баніцька заснувала студію «Летючі». Студія задумана як простір для неформальної мистецької освіти та покликана допомогли знайти свій творчій голос.
11 липня у Снятині вручили премію імені Марка Черемшини. Лауреатами стали: Василь Карп’юк, архітектор, краєзнавець, військовослужбовець Максим Швець, історик Андрій Бойда, бандуристка Галина Збіглі.
В липні розгорівся черговий скандал навколо забудовників — у центральній частині міста біля Промприладу та на замовлення Промприладу планується звести кілька 16-, 22- та 24-поверхових будинків. Тривають дискусії про обмеження висотності в центрі міста.
16 — 20 липня в Івано-Франківську відбувся фестиваль «Detaliзація» — простір для розмов про ритми у новій реальності, зміни на танцполі, виклики електронної сцени. Зокрема, 18 липня провели шоукейс двох випускниць школи діджеїнгу від Detali – Yasna (Яся Сулима) та Helg_ga (Ольга). Наразі обидві музикантки продовжують активно грати на різних майданчиках.
20 липня помер франківський медіахудожник Денис Овчар.
22 липня помер франківський художник та мистецтвознавець Володимир Лукань.
серпень
1-3 серпня у Криворівні відбувся фестиваль «Гуцульсько-індійський світ Параски Плитки-Горицвіт». Думками навколо події поділилися дослідниця Ася Цісар у тексті.
З 5 по 19 серпня на Хаті-Майстерні у селі Бабин «Асортиментна кімната» провела резиденцію з партисипативних практик «Точка дотику» для мисткинь з Дніпра, Харкова, Миколаєва, Одеси та Франківська. Впродовж резиденції учасни_ці склали словник учасницьких практик, який окреслили у текст та графічні інтерпретації.
5 серпня на фейсбук-сторінці Спілки художників Івано-Франківська з’явилося перше відео про конфлікт між Спілкою та облрадою. Наразі цей конфлікт остаточно не вирішений. Більше можна прочитати тут.
10 серпня у Ваґабундо відкрили фотовиставку «Що поза знімком?». На виставці були представлені роботи, зокрема, Synchrodogs, Любомира Стасіва, Ольги Кукуш та Олекси Фурдіяки.
Вийшла друком книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає».
16 серпня у Франківську відкрили регіональне представництво «Інсайту» — організації, яка об’єднує ЛГБТІ+ спільноту та захищає її права. Його відкриття намагалися зірвати.
Наприкінці літа з міста поїхала художниця Весела Найденова. Вона оселилась в Болгарії, а її роботами в Україні опікується «Асортиментна кімната».
вересень
Почався третій навчальний рік у Франківській школі сучасного мистецтва фра фра фра. У вересні стартувало навчання в чотирьох майстернях — річній підлітковій та річній дорослій (ознайомчій), а також в коротших тримісячних майстернях Клеменса Пула та Стаса Туріни (в кооперації з Юрієм Кручаком).
Підземний перехід Ваґабундо відкрив новий сезон 6 вересня виставкою графіки Нікіти Тітова «Янголи і не тільки».
В вересні в Спілці художників та в Музеї мистецтв Прикарпаття відкрили виставки творів організаторів та лауреатів Міжнародної бієнале «Імпреза».
10 вересня помер Василь Парфан, знаний у Франківську як «Пане дайте пару копійок».
11 вересня у Франківську відбулася презентація альманаху феміністичної поезії «Другий вінок», який об’єднав голоси 50 авторок. Розмова з його творчинями — поеткою Олею Новак та письменницею, художницею Оленою Павловою — за лінком.
12 вересня Івано-Франківська облрада призначила директор_ок трьох закладів культури — Музею мистецтв Прикарпаття, Регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда» та обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери. Директором Музею мистецтв Прикарпаття призначили Василя Романця. Директоркою Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери призначили історикиню та науковицю Марію Середюк. Керівником Регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда» став Василь Лосюк.
13 вересня в «Асортиментній кімнаті» відкрили україно-німецьку виставку «Куди це все йде». Ця виставка стала другою в кооперації між Кемніцем та Івано-Франківськом — першу під назвою «З чого ми зроблені» відкрили в Німеччині в травні цього року. Обидві виставки курували Альона Каравай та Беньямін Грунер.
В кінці вересня колишня кураторка «Асортиментної кімнати» Ася Цісар обійняла посаду кураторки з візуального мистецтва у львівському мистецькому центрі Jam Factory. Цісар продовжує співпрацювати з Асортиментною в окремих проєктах.
жовтень
10 жовтня Виконавчий комітету Івано-Франківської міської ради повідомив про старт проєкту «Освітньо-мистецькі горизонти без кордонів (EdAH)» за фінансування Європейського союзу, в межах якого буде підтримуватись Франківська школа сучасного мистецтва фра фра фра. Для школи це означає стабільну роботу на базі відреставрованих приміщень Палацу Потоцьких та безкоштовне навчання для всіх.
12 жовтня в Івано-Франківську митці влаштували флешмоб біля Будинку художника, щоб привернути увагу до проблеми з будівлею.
З 13 жовтня по 13 листопада у Франківську пройшла резиденція імені Олега Лишеги, організована програмою «Текстура» від «Теплого міста». В резиденції взяли участь Марта Мохнацька, Аміна Ахмед та Євсевія Зякіна.
14 жовтня у Києво-Могилянській академії відкрили виставку робіт загиблого воїна з Франківська Остапа Бринського. Пізніше, в жовтні цього року, в академії заснували стипендію його пам’яті. Остап працював з графіті та піксель-артом під псевдонімом Bob SP, загинув в бою під Бахмутом в серпні 2023 року.
Письменниця Софія Андрухович та перекладач Нільс Хокансон стали лауреатами міжнародної літературної премії Культурного центру та Міського театру Стокгольма за перший том книги «Амадока».
16 жовтня у Франківську запрацювала Міська читальня — простір від програми промоції читання «Текстура». Ця програма виникла на основі ініціативи «Читай», яка реалізовувалась Тарасом Малим на базі «Теплого міста» з 2022 по 2024 рік.
29 жовтня Франківська міськрада програла у суді БО «Марш жінок» та фемактивістці Ользі Кукулі-Новак. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановив скасувати рішення міськради про звернення щодо заборони абортів. У червні 2025 року депутати Івано-Франківської міськради звернулися до Верховної ради «Про захист життя зачатих дітей і припинення абортів в українському народі».
29 жовтня в Підземному переході Ваґабундо відкрилась виставка «портрет невідмо(ї)го», яку зібрав та організував Анатолій Звіжинський. На виставці були представлені роботи 20 митців, серед них — Юрій Іздрик, Зоряна Козак, Ростислав Котерлін, Весела Найденова, Парфьон, Олеся Саєнко, Ярослав Яновський, Орест Заборський, Мирослав Яремак, Glow та інші.
В жовтні остаточно повернувся в місто художник Петро Буяк, звільнений зі служби через поранення. До кінця року Петро облаштував нову майстерню та відновив художню роботу.
листопад
Роман «Амадока» української письменниці Софії Андрухович вийшов у румунському перекладі.
5 листопада у Франківську на базі Палацу Потоцьких відбувся Міжнародний мистецький форум, де серед іншого розмовляли про те, як працює неформальна мистецька освіта для підлітків.
Василя Черепанина призначили куратором 14-ї Берлінської бієнале, яка відбудеться влітку 2027 року.
Дует українських художників Яреми Малащука та Романа Хімея отримав кураторську премію Offscreen Paris за відеоінсталяцію You Shouldn’t Have to See This («Ви не маєте цього бачити»).
11 листопада помер майстер народних гуцульських музичних інструментів Михайло Тафійчук.
У «Лілея-НВ» видали альбом Опанаса Заливахи.
14 листопада у віденському музеї Mumok відбувся показ франківського жіночого та феміністичного відеоарту. Курувала кінопоказ Альона Каравай, а показували роботи Маріанни Глинської, Зоряни Козак, Марії Русінкевич, Кріс Войтків, Діани Дерій та Анни Потьомкіної.
19 листопада театрознавиця Ірина Чужинова завершила свою роботу на посаді заступниці директора з розвитку у Франківському драмтеатрі та повернулась в Київ. За час своєї роботи в театрі з січня 2024 року Чужинова працювала над запуском Шекспірівського фестивалю та низки міжнародних партнерств.
21 листопада визначили переможців міської премії ім. Романа Федоріва у галузі культури. Ними стали: Василь Бабій, авторський колектив Лілії Боднарчук, Остапа Трощука, Віталія Кобинця та Світлани Клебан за випуски програми «Мистецька мозаїка», Ігор Дем’янець, Юрій Хом’як.
23 листопада в Івано-Франківську показали документальний фільм Олександра Гойсана «Два серпневі дні в майстерні Ореста Заборського». Фільм було створено за ініціативи Анатолія Звіжинського та Ростислава Котерліна.
У Франківську вручили премію імені Опанаса Заливахи. Серед її лауреатів: Богдан Бринський (номінація «Живопис»), Петро Прокопів («Графіка») та Богдан Гладкий («Скульптура та пластика»). Відзначили дослідни_ць і популяризатор_ок творчості художника — Ірину Чмелик, Надію Бабій, Юрія Матвієнка, Вікторію Типчук, Оксану Мельничук.
26 листопада в Музеї мистецтв Прикарпаття відкрили виставку Опанаса Заливахи, де експонуються близько 100 робіт митця.
грудень
Українська лабораторія Opera aperta здобула перемогу на фестивалі-премії «ГРА» у номінації «За найкраще музичне рішення вистави» (за музику до вистави «GAIA-24. Opera del Mondo»). У списку переможців премії — і вистава Франківського драмтеатру «1975» (номінація «Найкраща вистава на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм»). Також Бранко Хойнік та Маріна Сремац за сценографію і костюми до цієї вистави (номінація «За найкращу сценографію»).
Музей мистецтв Прикарпаття взяли під посилений захист ЮНЕСКО.
5 грудня 2025 року франківський гурт «Злипні» випустив нову пісню і кліп «Люди» з присвятою другові — музиканту, художнику Юрку Стецику, який зник безвісти 28 грудня 2022 року після битви біля Гуляйполя.
12 грудня відкрили артцентр на Промприладі. Першою стала виставка «Як це зроблено», на якій було представлено три відеороботи Яреми Малащука та Романа Хімея. Створення артцентру «Тепле місто» анонсувало в вересні 2021 року з артдиректоркою Лілією Гоголь. Вже в 2022 році ідею артцентру стала розробляти Ілона Демченко, яка запросила долучитись Ксенію Малих. Про те, що Малих стала директоркою артцентру, оголосили в лютому 2024 року.
17 грудня в Підземному переході Ваґабундо провели вечір пам’яті поета та скульптора Олега Лишеги. Спогадами про Лишегу ділилися Тарас Прохасько, Юрій Андрухович та Іван Ципердюк.
Книга франківського видавничого проєкту ilostmylibrary «Фотографії з фронту» перемогла у номінації «Експеримент» у конкурсі «Найкращий книжковий дизайн – 2025» від Книжкового Арсеналу. Більше про проєкт можна прочитати тут. Книга «Емпатія інших» потрапила в лонглист в категорії «Мистецька книга».
20 грудня в «Асортиментній кімнаті» відкрили виставку «Molting / Линька». Це була виставка майстерні Клеменса Пула у Франківській школі сучасного мистецтва фра фра фра, яка працювала з вересня по грудень цього року. Спільно з Пулом виставку співкурували кураторка локальних виставок «Асортиментної кімнати» Дар’я Христинюк та художниця Ксеня Погребенник.
Артур Дронь став лауреатом Премії імені Юрія Шевельова за 2025 рік за книжку «Гемінґвей нічого не знає».
В кінці грудня post impreza та «Асортиментна кімната» анонсували подкаст «Перша жінка» про (втрачену) спадщину Міліци (Майї) Симашкевич — першої української жінки-сценографки театру та художниці кіно, яка з 1945 року жила та працювала в Івано-Франківську.
***
У 2025 році до Сил оборони приєднались: письменники Ігор Антонюк, актор Богдан Романюк.
Напишіть нам, якщо ви знаєте інших дієвців культурного та мистецького середовища міста, хто цього року теж доєднався до війська — ми доповнимо цей перелік.
Головне фото: Софія Сіренко
